ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТОЛИПИНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. СТОЛИПИНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stolypinskyj_tsyrkuliar (останній перегляд: 21.02.2019)
СТОЛИПИНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

СТОЛИПІНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР 20 СІЧНЯ 1910 — розпорядження губернаторам, підписане міністром внутр. справ Рос. імперії П.Столипіним, з вимогою припинити реєстрацію "інородчеських", у т. ч. і українських, нац. культурно-просвітницьких т-в як таких, що "мають на меті об’єднання інородчеських елементів на ґрунті виключно національних інтересів", а тому становлять, на думку міністра, загрозу громад. спокою та безпеці. Відповідно до циркуляра вирішувалося питання про діяльність уже існуючих т-в, частина яких, зокрема й Київське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка, були закриті. Підставою для появи циркуляра була складена у грудні 1909 С.Щоголевим за участю діячів "Клуба русских националистов города Киева" (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов) та відвезена в січні 1910 в Санкт-Петербург київ. губернатором О.Гірсом доповідна записка "О польских и малорусских просветительных обществах". Попри катастрофічні наслідки для укр. т-в цей циркуляр був першим у новітній історії фактом офіц. визнання з боку вищих посадових осіб Рос. імперії окремішності укр. нації від російської. Оскільки циркуляр спростовував офіц. доктрину "о триединстве русского народа", незабаром і сам П.Столипін змушений був визнати помилковість зарахування українців до "інородців".

Дж.: "Речь", 1910, 8 февраля (текст циркуляра); Столыпин П.А. Переписка. М., 2004.


Література:
  1. Грушевський М. Гімн вдячності. «ЛНВ», 1910, кн. 4
  2. Савенко А. Заметки. «Киевлянин», 1910, 7 февраля
  3. Чижевский П. Украинцы-инородцы. «Речь», 1910, 11 февраля
  4. Щеголев С.Н. Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма. К., 1912
  5. Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Львів, 1931
  6. Любченко В.Б. Теоретична та практична діяльність російських націоналістичних організацій в Україні (1908—1914 рр.). «УІЖ», 1996, № 2
  7. Слокум Дж.У. Кто и когда были инородцами?: Эволюция категории «чужие» в Российской империи. В кн.: Российская империя в зарубежной историографии: Работы последних лет: Антология. М., 2005

Посилання:
  • ГУБЕРНАТОР
  • ІНОРОДЦІ
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)