ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТОВП’Є, АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛ. ПАМ’ЯТКА, ОБОРОННО-КУЛЬТОВИЙ КОМПЛЕКС ДАВНЬОРУС. ЧАСУ

  Бібліографічне посилання: Домбровський Даріуш СТОВП’Є, архітектурно-археол. пам’ятка, оборонно-культовий комплекс давньорус. часу [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stovpie_vezha (останній перегляд: 23.02.2019)
СТОВП’Є, АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛ. ПАМ’ЯТКА, ОБОРОННО-КУЛЬТОВИЙ КОМПЛЕКС ДАВНЬОРУС. ЧАСУ

СТОВП’Є — архітектурно-археол. пам’ятка, оборонно-культовий комплекс давньорус. часу. Розташов. за 10 км на пн. зх. від м. Хелм (Холм), у с. Стовп’є Люблінського воєводства (Польща), на лівому березі р. Гарка (прит. Угерки, бас. Вісли).

Являє собою городище (пагорб висотою 4—5 м і площею понад 400 м2), впритул до якого стоїть мурована башта-"стовп". Башта в плані прямокутна зовні (5,7x6,3 м) і кругла всередині, збереглася на висоту до 19,5 м. Мала 4 яруси, найвищий з яких становив 8-кутне в плані приміщення з апсидою й виконував функцію каплиці.

Уперше згадано в Галицько-Волинському літописі під 6712 (насправді під 1208 або 1210), коли краківський кн. Лєшек Білий змусив кн. Олександра Всеволодича передати кн. Васильку Романовичу Белз в обмін на Угровськ, Верещин (нині село Люблінського воєводства), С. та Комов (нині с. Кумув Люблінського воєводства). Невдовзі Олександр Всеволодич втратив ці "городи", бо вже 1217/18 їх відбив у того ж Лєшека Білого кн. Данило Романович (див. Данило Галицький). Поодинокі згадки топоніма Стовп’є трапляються і в істор. джерелах 14—16 ст.

2003—05 польс. вчені комплексно дослідили залишки С., реконструювавши всі етапи історії цієї пам’ятки. С., судячи з усього, було зведено як фортецю на волинсько-польс. прикордонні ще на рубежі 12—13 ст. волин. князем Романом Мстиславичем. Ґрунтовної перебудови С. зазнало приблизно в 1230-ті рр., одночасно зі спорудженням князівської резиденції — Холма. У цей час С. функціонує як укріплений монастир. Висловлене припущення, що на цьому етапі своєї історії С. було монастирем-резиденцією вдови Романа Мстиславича Анни, яка, згідно із джерелами, від 1220-х рр. і до самої смерті (1253/54) була монахинею. 3-й етап історії пам’ятки розпочався в 1280-ті рр., коли споруди були значно перебудовані та розширені. Саме цей період характеризується черговим загостренням взаємин між Романовичами та польс. князями. Та вже на рубежі 13—14 ст. С. зазнало руйнівної пожежі і в подальшому не відновлювалося.


Література:
  1. Раппопорт П.А. Волынские башни. В кн.: Материалы и исследования по археологии СССР, № 31. М., 1952
  2. Антипов И.В. Древнерусская архитектура второй половины XIII — первой трети XIV в.: Каталог памятников. СПб., 2000
  3. Zespół wieżowy w Stołpiu: Badania 2003—2005. Warszawa, 2009

Посилання:
  • АННА (ВІЗАНТ. ЦАРІВНА)
  • БЕЛЗ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ХОЛМ
  • ЛЄШЕК БІЛИЙ
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОМАНОВИЧІ
  • УГРОВСЬК
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ХОЛМ
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • СТОЛП’Є


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)