ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТРЕБКО СТАНІСЛАВ КИРИЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бузало В.Й. СТРЕБКО Станіслав Кирилович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Strebko_S (останній перегляд: 16.12.2018)
СТРЕБКО СТАНІСЛАВ КИРИЛОВИЧ

СТРЕБКО Станіслав Кирилович (28.02.1937—28.07.2008) — організатор мор. флоту, капітан 1-го рангу в запасі. Начальник Іллічівського мор. торг. порту (з грудня 1993). Дійсний член Укр. АН нац. прогресу (1992), чл.-кор. Транспортної академії України (1993). Герой України (21 серпня 1999). Почесний працівник мор. флоту СРСР (1970), засл. працівник транспорту України (1994). Н. в м. Молочанськ (нині місто Токмацького р-ну Запоріз. обл.). Закінчив Одес. морехідне уч-ще (1959), Одес. ін-т інженерів мор. флоту (1975). З вересня 1954 по вересень 1955 працював матросом на суднах Чорномор. мор. пароплавства, з січня 1959 — старший диспетчер, заст. начальника, нач. вантажного району, з листопада 1978 — секретар парткому Іллічівського мор. торг. порту. З жовтня 1981 по грудень 1993 — нач. Миколаїв. мор. торг. порту. Нар. депутат України 4-го скликання (травень 2002 — травень 2006), член Партії промисловців і підприємців України, член фракції Політ. партії "Вперед, Україно!", член групи Нар. блоку Литвина. Голова підкомітету з питань екологічної, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій К-ту ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Член ради роботодавців і товаровиробників при Президентові України (1995), член Нац. ради соціального партнерства при Президентові України (1995), депутат Одес. обласної ради (1999).

Почесний громадянин міста Іллічівськ Одес. обл. (1998).

Співавтор праць із питань забезпечення екологічної безпеки мор. портів.

Нагороджений орденами Знак Пошани (1971), Дружби народів (1979), Трудового Червоного Прапора (1984), "За заслуги" 3-го (1997) і 2-го ст. (1998), Герой України із врученням ордена Д-ви (1999).

П. у м. Іллічівськ.


Література:
  1. Хто є хто в Україні. К., 2006
  2. Герои Украины. «Эксперт: Украинский деловой журнал», 2010, № 44 [специальный выпуск]


(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)