ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТРУМИЛІН СТАНІСЛАВ ГУСТАВОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Романюк І.М. СТРУМИЛІН Станіслав Густавович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Strumylin_S (останній перегляд: 22.02.2019)
СТРУМИЛІН СТАНІСЛАВ ГУСТАВОВИЧ

СТРУМИЛІН Станіслав Густавович (справжнє прізв. — Струмилло-Петрашкевич; 29(17).01.1877—25.01.1974) — учений у галузі економіки, статистики, управління нар. госп-вом, демографічного прогнозування, екон. історії. Під його кер-вом була розроблена перша у світі система матеріальних балансів. Дійсний член АН СРСР (1931). Герой Соц. Праці (1967). Н. в с. Дашківці (нині село Літинського р-ну Він. обл.). Сім’я походила з давнього шляхетського роду. 1896 став студентом Петербурзького електротех. інституту, звідки його тричі відраховували за революц. діяльність. Активно працював у "Союзі боротьби за визволення робітничого класу". У січні 1901 був заарештований охранкою і після 13-місячного тюремного ув’язнення висланий у Вологду (нині місто в РФ) на 3 роки. Після втечі опинився в Парижі (Франція), де працював у друкарні. 1903 повернувся в Росію для нелегальної роботи, але знову був заарештований і після річного тюремного ув’язнення засланий на 10 років. Навесні 1905 вдруге втік із заслання. 1906 і 1907 був делегатом IV і V з’їздів Російської соціал-демократичної робітничої партії (у Стокгольмі (Швеція) і Лондоні (Велика Британія)). 1914 С. вдалося закінчити екон. відділення Петерб. політех. ін-ту. За працю "Договір позички в давньоруському праві" йому присвоїли наук. ступінь.

Після Лютневої революції 1917 С. — член Петрогр. ради робітн. депутатів. Працював зав. відділу статистики Петрогр. обласного комісаріату праці. Був організатором і очолив відділ статистики у Вищій раді народного господарства. 1921—37 і 1943—51 працював у Держплані РСФРР/СРСР. Роботу в Держплані поєднував з наук. і пед. діяльністю, беручи участь у роботі кафедр Моск. ун-ту (1921—23), Ін-ту нар. господарства (1929—30), Планового інституту ім. Г.Кржижановського (1931—50). 1931 обраний дійсним членом АН СРСР. У роки Великої Вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 був одним з організаторів Комісії АН СРСР по мобілізації ресурсів Уралу, Зх. Сибіру і Казахстану для потреб оборони. Протягом 1942—46 працював заст. голови Ради філіалів і баз АН СРСР.

Після війни продовжував працювати в АН СРСР, керуючи сектором нар. госп-ва в Ін-ті економіки АН СРСР. У наступні роки, займаючи низку держ. посад, працював одночасно в Моск. екон. ін-ті та в Ін-ті економіки АН СРСР. 1948—74 перебував на науково-пед. роботі в Академії сусп. наук при ЦК КПРС. 1957 у віці 80-ти років вийшов на пенсію, однак продовжував вести наук. діяльність. 1958 за монографію "Історія чорної металур-гії в СРСР" одержав Ленінську премію.

С. був основоположником досліджень з економіки праці в СРСР. Йому належать ґрунтовні демографічні дослідження. Він надавав істор. перспективу кожній економічній проблемі, яку розглядав.

Перу С. належать понад 700 праць. Найбільші з них — "Богатство и труд" (1905), "Проблемы экономики труда" (1925), "Рабочий быт в цифрах" (1926), "Очерки советской экономики" (1928), "Промышленный переворот в России" (1944), "История черной металлургии в СССР" (1954), "Очерки экономической истории России" (1960), "Избранные произведения" (т. 1—8, 1963—68), "Проблемы экономики труда" (1982).

Як людина був простим і добрим у спілкуванні з усіма. Виховав 16 чужих дітей, які стали йому рідними.

Лауреат Держ. премії СРСР (1942) і Ленінської премії (1958).

П. на 97-му році життя. Похований у Москві, де 1983 йому було споруджено пам’ятник.


Праці:
  1. Из пережитого. М., 1957
Література:
  1. Проблемы экономической науки и практики: Сборник статей, посвященный 95-летию С.Г. Струмилина. М., 1972

Посилання:
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКВА
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • СОЮЗИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВИЩА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 1917-1932


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)