 Бібліографічне посилання: Бажан О.Г.
СВЕРСТЮК Євген Олександрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sverstiuk_Y (останній перегляд: 20.02.2019)
СВЕРСТЮК ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
СВЕРСТЮК Євген Олександрович (н. 13.12.1928) — літературознавець, публіцист, есеїст. Дійсний член Української вільної академії наук (1996). Один з активних діячів дисидентських (опозиційних) рухів 1960—1980-х років в Україні. Н. в с. Сільце (нині село Горохівського р-ну Волин. обл.). 1952 закінчив філол. ф-т Львів. ун-ту. У 2-й пол. 1950-х рр. працював викладачем укр. літератури Полтав. пед. ін-ту, старшим наук. співробітником НДІ психології Мін-ва освіти УРСР. Упродовж 1961—62 — зав. відділу прози ж. "Вітчизна". Із 1965 до арешту в січні 1972 — відп. секретар редакції "Українського ботанічного журналу". У часи "хрущовської відлиги" — учасник неформальних літ. вечорів, зборів, маніфестацій, брав активну участь у діяльності київ. Клубу творчої молоді. Як літ. критик виступав як на сторінках офіц. періодичної преси, так і "самвидаву". У 2-й пол. 1960-х рр. у "самвидаві" широкого розповсюдження набули його анонімні есе: "Собор у риштованні", "Іван Котляревський сміється", "Остання сльоза", "На мамине свято", памфлет "З приводу процесу над Погружальським". Відмінні від офіц. ідеології оригінальні публіцистичні твори С., які були опубліковані за кордоном, лягли в основу кримінального переслідування (ст. 62 ч. 1 Кримінального кодексу УРСР — антирад. агітація та пропаганда) та суворого суд. вироку щодо літератора — 12 років суворого режиму і заслання. Під час відбування терміну ув’язнення у виправно-трудових таборах Пермської обл. РРФСР брав участь у численних акціях протесту рад. політв’язнів. Після звільнення 1983 працював столяром у Києві. З літа 1987 долучився до роботи неформального об’єднання "Український культурологічний клуб". Із 1989 — засновник і редактор щомісячної християн. газ. "Наша віра", президент Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. 1993 обраний президентом Укр. центру міжнар. ПЕН-клубу. Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1995), премії ЮНЕСКО ім. К.Копосу (1999). |
