ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СВІТЛИЧНИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Швидкий В.П. СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Svitlychnyj_I (останній перегляд: 22.01.2020)
СВІТЛИЧНИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович (псевдоніми: Іван Сірко, Володимир Твердохліб. Читач-нематиматик та ін.; 20.09.1929—25.10.1992) — поет, перекладач, літературознавець, літ. критик, правозахисник. Н. в с. Половинкине (нині село Старобільського р-ну Луган. обл.). 1937 почав навчання в школі с. Половинкине. Після закінчення 1947 Старобільської середньої школи № 1 (із золотою медаллю) навч. на ф-ті укр. філології Харків. ун-ту (1947—52). 1950—51 працював учителем укр. мови та літератури. 1952—55 — аспірант відділу теорії літератури Ін-ту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР (наук. керівник — акад. О.Білецький). 1955 очолював відділ критики ж. "Дніпро", вийшла перша публікація. Друкувався в журналах "Дніпро", "Вітчизна", "Радянське літературознавство", 1957—63 обіймав посаду молодшого наук. співробітника відділу теорії літератури Ін-ту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, молодшого наук. співробітника в Ін-ті філософії АН УРСР, працював відп. секретарем ж. "Радянське літературознавство", у Т-ві охорони природи. Літературно-критичні статті С. присвячені творчості літ. покоління 1960-х рр. і критиці соцреалістичної літератури ("Боги і наволоч"); автор полемічно-критичної статті з мовознавства ("Гармонія і алгебра"). Один із лідерів опозиційного руху в УРСР в 1960—80-х рр. 30 серпня 1965 вперше заарештований, звинувачений за ст. 62, ч. 1 "Антирадянська агітація і пропаганда" Кримінального кодексу УРСР — за виступи проти арештів і незаконних судів над діячами укр. к-ри та за поширення самвидавної літератури (див. Самвидав). Звільнений 30 квітня 1966 за ст. 7 Кримінально-процесуального кодексу УРСР. Після 8-місячного ув’язнення влаштуватися за фахом не зміг, виконував різні роботи. Вимушений був друкуватися під псевдонімами. Працював над словником синонімів, здійснював поетичні переклади із французької (Ш.Бодлер, П.-Ж.Беранже, Ж.Лафонтен), чеської (В.Незвал, Й.Ганзлік), сербо-хорватської (Д.Максимович), польської (Ю.Словацький, Ц.Норвід), турецької (О.Велі) та ін. мов. 12 січня 1972 вдруге заарештований, 27—29 квітня 1973 засуджений за ст. 62, ч. 1 до 12-ти років позбавлення волі (7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання). Покарання відбував у таборі в Пермській обл. РРФСР, 27 червня 1978 прибув на місце заслання — у с. Усть-Кан (нині село в Республіці Алтай, РФ), працював нічним сторожем, палітурником у б-ці. 1978—81 переклав "Слово про Ігореву січ", писав поетичні твори, частина яких була опублікована на Заході. 1978 С. прийнято в члени Міжнар. ПЕНклубу. 20 серпня 1981 у С. стався інсульт, і його було визнано інвалідом 1-ї групи. 23 січня 1983 звільнений, повернувся до Києва. Наприкінці 1980-х рр. було опубліковано частину праць С. і статей про нього. 1990 вийшла збірка поезій "Серце для куль і для рим", цього ж року став членом Спілки письменників України та Укр. ПЕН-клубу.

Лауреат літ. премії ім. В.Стуса (1989), Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1994, посмертно, за збірки поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей).

П. у м. Київ, похований на Байковому цвинтарі.


Праці:
  1. Боги і наволоч. «Вітчизна», 1961, № 12
  2. Художній метод. К., 1962
  3. Гармонія і алгебра. «Дніпро», 1965, № 3
  4. У мене — тільки слово. Х., 1994
  5. Голос доби, кн. 1—2. К., 2001—02
Література:
  1. Коцюбинська М. Іван Світличний, шістдесятник. В кн.: Світличний І.О. У мене — тільки слово. Х., 1994
  2. Доброокий: Спогади про Івана Світличного. К., 1998
  3. Білокінь С. Із часу, що закривався. «Визвольний шлях», 1999, № 7 (616)
  4. Довідник з історії України, т. 3. К., 1999
  5. Видатні діячі України минулих століть. К., 2001
  6. Жиленко І. Homo feriens. «Сучасність», 2002, № 4
  7. Іван Світличний. «...Бо вірую»: Біобібліографічний нарис. К., 2002
  8. «Душа розпластана на пласі» (І. Світличний). В кн.: Дзюба І. З криниці літ. К., 2007
  9. Іваницька Л. Світличний Іван Олексійович. В кн.: Діячі науки і культури України. К., 2007
  10. Глузман С. Мій вибір. «Київ», 2010, № 1
  11. Письменники української діаспори: Донбаський вимір. Донецьк, 2010

Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БІЛЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ДНІПРО
  • КИЇВ
  • САМВИДАВ
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ДОБОША СПРАВА 1972
  • ГЛУЗМАН СЕМЕН ФІШЕЛЕВИЧ
  • КАФЕДРА
  • КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
  • КОПЕЛЄВ ЛЕВ ЗІНОВІЙОВИЧ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПЛАХОТНЮК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УРСР В 1960–1980-ТІ РОКИ
  • САМВИДАВ
  • СЕМИКІНА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
  • СЕВРУК ГАЛИНА СИЛЬВЕСТРІВНА
  • ШІСТДЕСЯТНИЦТВО
  • ШУМУК ДАНИЛО ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • СУЧАСНІСТЬ, ЧАСОПИС
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
  • СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • ТАНЮК ЛЕСЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)