ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТАНСЬКІ, РІД

  Бібліографічне посилання: Лякіна Р.М., Томазов В.В. ТАНСЬКІ, рід [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tanski (останній перегляд: 19.11.2018)
ТАНСЬКІ, РІД

ТАНСЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід молдовського походження. Засновником роду, за родинними переказами, був брацлавський полковник Михайло Т. (1-ша пол. 17 ст.), який 1633 отримав від польс. короля Владислава IV Ваза привілеї на маєтки. Його сини: Іван Михайлович старший, охочекомонний полковник; Василь Михайлович (бл. 1662 — 1763), ротмістр "волоської компанії" (1708—09), охочекомонний (1715, 1718—20) і переяславський (1726—35) полковник, учасник різних кампаній Північної війни 1700—1721, російсько-турецької війни 1710—1711, російсько-перської війни 1722—23, відомий своїми здирствами щодо населення його маєтків та загарбаннями чужих земель, за що був під слідством та засланий 1735 до Сибіру, 1742 амністований та повернувся в Гетьманщину; Михайло Михайлович (р. н. невід. — п. до 1767), ніжинський полковий обозний (1746); Антон Михайлович (р. н. невід. — п. 1742), компанійський (1706—10), білоцерківський (1710—12) і київський (1712—42) полковник, учасник різних кампаній Північної війни 1700—21, російсько-турец. війни 1710—11, російсько-перської війни 1722—23, прибічник полк. С.Палія, але уникнув його долі, перейшов на бік І.Мазепи, а 1708 — на бік І.Скоропадського. Зміцненню становища братів сприяли шлюби з представницями впливових козац. родів: Василь був одружений з Ганною Семенівною Забілою (див. Забіли), донькою ніжинського полковника, а Антон — із Марією (бл. 1689 — 1739), донькою С.Палія. Від цих братів беруть початок дві гілки роду. Син Антона — Михайло (р. н. невід. — п. 1747), київ. полковник (1742—47). Дочка Василя — Ганна (бл. 1714 — р. с. невід.), дружина бунчукового товариша Семена Семеновича Лизогуба (бл. 1708 — бл. 1781), — прабабка М.Гоголя. До нащадків Василя належав Сергій Федорович (1812 — після 1886), дійсний статський радник (1867), камергер (1876), бессарабський віце-губернатор (1870—86).

Імовірно, до цього роду належав поет 18 ст. Танський, автор кількох інтерлюдій, віршованих діалогів і бурлескно-гумористичних творів. Йому приписують авторство великодніх віршів про перемогу Христа над чортом, пеклом і смертю (1746), відомих у кількох списках. Деякі дослідники вважають, що це одна особа з Василем Михайловичем.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губернії.


Література:
  1. Милорадович Г.А. Черниговское дворянство. Чернигов, 1890
  2. Чаговец В. Семейная хроника Гоголей: по бумагам семейного архива. В кн.: Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, кн. 16, отд. 3. К., 1902
  3. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 5, вып. 1. К., 1996.

Посилання:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОБОЗНИЙ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1710–1711
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ЗАБІЛИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)