ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Torhovytska_Konfederatsiia (останній перегляд: 16.06.2019)
ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ

ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ (Торговицька конфедерація 1792), Генеральна вільна коронна конфедерація — політ. змова магнатів, переважно Правобережної України, на поч. 1790-х рр. Вони, негативно реагуючи на спроби радикального оновлення ладу Речі Посполитої, розраховували ліквідувати поточний Чотирирічний сейм 1788—1792, скасувати ухвалені там реформаторські рішен-ня й головне — Конституцію Речі Посполитої Третього травня 1791.

Конфедерація інспірована й використана царицею Катериною II для підґрунтя планованої російсько-польс. війни 1792. Проект конкретизований графом С.-Щ.Потоцьким на приватних зустрічах зі спільниками в Санкт-Петербурзі (від цього самого діяча пролунали відверті заклики до рос. імп. Катерини II з уклінним проханням утрутитись у внутр. справи Речі Посполитої).

Заздалегідь складений на квітень 1792 текст проголошення — із фальшивою датою 14 травня 1792 — легітимовано аж під час воєнних операцій, у травні розгорнутих Рос. імперією на укр. теренах Королівства Польського. Маршалком Т.к. став С.-Щ.Потоцький, котрого серед перших, зокрема, підтримали, зробившись радцями ("консилярами"), гетьман великий коронний Ф.-К.Браницький, ще один ватажок опозиційного до владної модернізації руху аристократ С.Ржевуський (ці двоє вважалися військовими керівниками акції), перемишльський каштелян кн. А.Святополк-Четвертинський, граф Г.Вієльгорський, червоноградський хорунжий А.Злотницький, брацлавський хорунжий А.Мощенський, холмський депутат Я.Сухоржевський, володимирський депутат Я.Загорський, подільський депутат Я.Швейковський, черніг. ловчий Ф.Гулевич, полк. М.Кобилецький. Секретарював публіцист Д.-Б.Томашевський. Конфедератські лідери обіцяли співвітчизникам захист суверенітету та цілісності кордонів, декларували повернення старих шляхетських звичаїв і привілеїв, прокламували зміцнення панівної ролі католицтва, реставрацію колиш. респ. правління, забезпечення виборності монарха тощо, причому нападників документально характеризували "союзним військом, котре велика душа імператриці надавала в ім’я та збереження Речі Посполитої".

Своєю резиденцією після вторгнення рос. військ через р. Пд. Буг — поблизу Ольвіопо-ля (нині у складі м. Первомайськ) 18 (7) травня 1792 — змовники обрали приналежне Потоцьким м-ко Торговиця Уманського пов. Брацлавського воєводства (нині село Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.). 3 червня (23 травня) "генеральність" Т.к. переведено до Умані, 9 червня (29 травня) — до Тульчина. Влітку її уряд нетривало розташовувався в м-ку Літин (нині с-ще міськ. ти-пу Він. обл.), с. Новокостянтинів (нині село Летичівського р-ну Хмельн. обл.), Старокостянтинові, с. Терешки (нині село Красилівського р-ну Хмельн. обл.), потім — у Дубно, с. Кисилин (нині село Локачинського р-ну Волин. обл.), с. Ружин (нині село Турійського р-ну Волин. обл.), Любомлі, Шацьку, нарешті ж отаборився у Бресті (нині місто в Білорусі). Принагідно було започатковано тотальний процес відповідного лагодження локальних воєводських і повітових конфедерацій, щоби мати зручний регіональний інструмент впливу на місц. службовців і населення.

Підкорившись волі Катери-ни II, чиїм спец. агентом виступав барон К.Бюлер, польс. король Станіслав-Август Понятовський 24 (13) липня 1792 підписав акцес — приєднання до "торговичан", які відтоді формально перебирали владну зверхність. У ситуації, спричиненій фактично капітуляційним королів. наказом припинити збройну боротьбу проти ворожої навали та присягнути на послух конфедерації, частини царської армії під орудою генерал-аншефа М.Каховського 19 (8) серпня ввійшли до Варшави. 11 вересня (31 серпня) 1792 Т.к. відсвяткувала злуку з аналогічним провінційним утворенням, очоленим канцлером О.-М.Сапєгою у Великому князівстві Литовському. Було утворено укрупнену найяснішу конфедерацію обох народів з дислокацією від жовтня 1792 у Гродно (нині місто в Білорусі).

Утім, розрахунки С.-Щ.Потоцького та його найближчих сподвижників невдовзі на практиці зазнали фіаско, надто коли Пруссія за таємною Санкт-Петерб. конвенцією від 23 (12) січня 1793 (див. Санкт-Петербурзькі конвенції 1772—1797) захопила зх. краї Польщі. Угодовський екстраординарний сейм 17 (6) серпня 1793 ратифікував черговий поділ власної д-ви, зокрема, поступившись "навічно" Правобереж. Україною (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795).

У розпачі від несподіваних наслідків своїх, як з’ясувалося — необачних, кроків С.-Щ.Потоцький, С.Ржевуський та ще низка старшин узяли відставки, а всю Т.к. було розпущено 15 (4) вересня 1793 із негайною заміною на іншу, сеймову, конфедерацію, директивно запропоновану царицею й узаконену під назвою Гродненська, після чого чимало "торговицьких" постанов було скасовано.


Література:
  1. Дела Польши. «Сборник Русского исторического общества», 1885, т. 47
  2. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой, т. 1—2. СПб., 1886
  3. Korwin S. Trzeci maj i Targowica. Krakόw, 1890
  4. Smoleński W. Konfederacja Targowicka. Krakόw, 1903
  5. Тимощук В.В. Тарговицкая конфедерация. «Русская старина», 1904, № 9—10; 1905, № 1—2
  6. Lord R.H. The Second Partition of Poland. Cambridge, 1915
  7. Коваленко Л.А. Про приєднання Правобережної України до Росії. В кн.: «Наукові записки Житомирського педінституту», 1950, т. 1
  8. Wąsicki J. Konfederacja targowicka i ostatni sejm Rzeczypospolitej z r. 1793. Poznań, 1952
  9. Rostworowski E. W sprawie konfederacji targowickiej. «Kwartalnik historyczny», 1953, nr. 2
  10. Łojek J. Upadek Konstytucji 3 Maja. Wrocław, 1976
  11. Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. К., 1978
  12. Kądziela L. Między zdradą a służbą Rzeczypospolitej. Warszawa, 1993
  13. Аніпяркоў В. Палітыка цэнтралізму і праблемы федэратыўных адносін у Рэчи Паспалітай (1790—1793 гг.). В кн.: Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть: Історія. Сьогодення. Майбутня перспектива, ч. 1. К., 2001
  14. Анішчанка Я. Таргавіцкая канфедэрацыя. В кн.: Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, т. 6, кн. 1. Мінск, 2001
  15. Ленский З. Польша в первой половине XIX века. В кн.: История России в XIX веке: дореформенная Россия. М., 2001
  16. Усенко П.Г. Серпанковий світанок «Софіївки». «Свобода», 2013, 28 січня
  17. Його ж. Торговицька конфедерація. Там само

Посилання:
  • БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ
  • ДУБНО
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КАШТЕЛЯН
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛОВЧИЙ
  • ЛЮБОМЛЬ
  • МАГНАТИ
  • ПЕРВОМАЙСЬК
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШАЦЬК, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРШАВА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКІ
  • КОНФЕДЕРАЦІЇ ШЛЯХЕТСЬКІ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • МОЩЕНСЬКИЙ АДАМ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬЩА
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САПІГИ
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВІТТ ІВАН ЙОСИПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)