ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТРАДИЦІЯ ІСТОРИЧНА

  Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. Традиція історична [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tradytsiia_istorychna (останній перегляд: 21.02.2019)
ТРАДИЦІЯ ІСТОРИЧНА

ТРАДИЦІЯ ІСТОРИЧНА (від лат. traditio, до дієслова tradere — передавати) — міжпоколінна передача уявлень, звичаїв, сусп. практик. У вужчому сенсі — регулярне звернення до певних істор. подій, явищ, часом ритуалізоване та інституціоналізоване. У домодерний період або за традиційного сусп-ва (у термінології М.Вебера) широкий спектр різноманітних традиційних практик становив основу соціального буття, побудованого на консервативних засадах. У Новий час внаслідок процесів секуляризації та появи сучасних політ. ідеологій ставлення до Т.і. в західній к-рі стало двозначним. Напр., Й.-Г.Гердер вважав традицію гол. рушійною силою історії, але водночас називав її "духовним опіумом", що заколисує індивідуальну ініціативу і критичне мислення. З одного боку, прогресистське просвітницьке мислення апелювало до заперечення минулого й до іновативності, а з другого — консервативно-романтичні мистецькі та ідеологічні течії (див. Консерватизм, Романтизм) намагалися знайти в минулому підстави для наповнення сучасності повчальними прикладами минулого. Декларативне заперечення існуючих традицій стало невід’ємним елементом революц. ідеологій і практик, а наголошення на їхній вагомості — риторикою їх опонентів.

Ще більше уваги до різноманітної інтерпретації Т.і. звернуто в 1-й пол. 19 ст., з виникненням модерних нац. проектів (див. Націоналізм), побудованих на стереотипах і схемах національно орієнтованої історіографії. У філософсько-істор. та соціологічних інтерпретаціях цього часу на проблематику Т.і. звертали увагу Г.-В.Геґель, О.Конт, К.Маркс). Якщо в Г.-В.Геґеля традиція займає важливе місце в процесі всесвітньоістор. об’єктивації духу, то концепція К.Маркса тлумачить її як вираження класових і групових інтересів, як складову ідеології і подає крізь призму тотальної критики релігії і Церкви як знаряддя маніпулювання масовою свідомістю. Негативні тлумачення поняття "традиція" помітні й у Ф.-В.Ніцше, для якого традиція є квінтесенцією обивательської відсталості.

Протягом 19 ст. та надалі актуалізоване відповідно до вимог сучасності бачення минулого стало інструментом масової індоктринації сучасних ідеологій, не лише етноцентричних або національно-громадян., але й соціально-реформістських та соціально-консервативних. У такий спосіб конкуренція різного бачення Т.і. стала конкуренцією різних міфів історичних — як у розширено-метафоричному (стереотипізоване спрощене бачення минулого), так і в буквальному (свідоме перекручення або фальсифікація), значенні.

У 20 ст. явище Т.і. аналізували такі автори, як К.Мангейм, Х.Арендт, Е.Гобсбаум. Саме погляди останнього здійснили переважний вплив на модерністську історіографію, а особливо її напрями, критичні щодо традиційного позитивізму та "національної історії". Саме Е.Гобсбауму належить популярний термін "винайдення традиції". Під цим маються на увазі культ. практики ритуального або символічного характеру, які ставили за мету легітимізувати інституції, виразити належність до спільноти та прищепити певні цінності й нор-ми поведінки через повторюваність, що автоматично передбачає зв’язок з минулим, та через наголошування на істор. давності, часто фіктивній.


Література:
  1. Генон Р. Очерки о традиции и метафизике. СПб., 2000
  2. Манхейм К. Избранное: социология культуры. М.—СПб., 2000
  3. Винайдення традиції. К., 2005
  4. Бенуа А. де. Определение Традиции. «Полюс», 2008, № 1

Посилання:
  • АРЕНДТ ХАННА
  • ГЕҐЕЛЬ ГЕОРГ ВІЛЬГЕЛЬМ ФРІДРІХ
  • ГЕРДЕР ЙОГАН-ГОТФРІД
  • КОНСЕРВАТИЗМ: ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА І РЕАЛЬНА ПОЛІТИКА
  • КОНТ ОГЮСТ
  • МАРКС К.
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НІЦШЕ ФРІДРІХ-ВІЛЬГЕЛЬМ
  • РОМАНТИЗМ
  • ВЕБЕР МАКС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)