ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК

  Бібліографічне посилання: Липа К.А. УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Uzhhorodskyj_zamok (останній перегляд: 22.04.2019)
УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК

УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК — пам’ятка арх-ри нац. значення в м. Ужгород. Розташов. на вершині вулканічного пагорба, що на 30 м підноситься над долиною р. Уж (прит. Лаборця, бас. Дунаю). Найдавнішу частину мурованого замку (нині її називають палацом) зведено на місці городища 10—11 ст. Вигляду, в якому комплекс дійшов до наших днів, він набув протягом 1322—1691, коли твердинею володів рід Другетів. В арх-рі замку, що пережив низку перебудов (їхні дати позначені на мурах: 1592, 1653, 1658), відбилися етапи пристосування середньовічної твердині до потреб захисту від вогнепальної зброї Нового часу. Оборонне ядро замку (палац) — квадратне у плані з 4-ма наріжними баштами і внутр. двором, в якому розташовано колодязь завглибшки 35 м. Споруду оточував сухий рів, до брами вів міст, остання ланка якого піднімалася на ланцюгах, закриваючи отвір брами. Типологічно споруда подібна до орденських твердинь (конвентгаузів) у Прибалтиці. Неподалік від палацу стояла готична однонефна церква Святого Юрія, збудована не пізніше 1252. 1728 церква сильно постраждала від пожежі й не відновлювалася, згодом її розібрали, підмурки засипали землею. Нині підмурки розкрито та музеєфіковано. Для захисту від артилерії первинний замок було оточено новими мурованими укріпленнями з бастіонами на рогах і пунтоне на пн.-сх. схилі пагорба та сухим ровом із контрескарпом, який охоплював твердиню з трьох боків. 1775 герм. імп. і угор. королева Марія-Терезія Габсбург передала замок, що втратив оборонне значення, у власність мукачівському греко-катол. єпископу. У ході пристосування комплексу до потреб духовної семінарії споруди замкового двору зруйнували, на їхньому місці розбили парк. Буд. залишками зруйнованих споруд засипали внутр. рів. Частина приміщень палацу зазнала перепланувань. Нині в замку розміщено Закарпатський краєзнавчий музей.


Література:
  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 2. К., 1985
  2. Поп Д., Поп И. Замки Подкарпатской Руси. Ужгород, 2004
  3. Пеняк П. Розкопки замкової церкви Ужгорода. В кн.: «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині» (Львів), 2010, вип. 14
  4. Вечерський В. Фортеці й замки України. К., 2011

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДРУГЕТИ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • УЖГОРОД
  • ЗАКАРПАТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

  • Пов'язані терміни:
  • НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ 1703-1711
  • УЖГОРОД
  • УЖГОРОДСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1646
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)