ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАКФ, ВАКУФ

  Бібліографічне посилання: Кирюшко М.I. ВАКФ, ВАКУФ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vakf (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАКФ, ВАКУФ

ВАКФ, вакуф (від араб. вакф – утримування) – нерухомість (насамперед земля), дохід з якої ішов на утримання: 1) мечетей, мусульманських шк. (В.-шер – в. духовний); 2) громад. інституцій (В.-адат – в. звичаєвий). Згідно з нормами шаріату, така нерухомість не підлягала відчуженню і оподаткуванню. У Криму в. існував з 15 ст., охоплюючи за часів розквіту ханства бл. 100 тис. десятин землі. Контроль за використанням в. здійснював муфтій Криму. 1890 скасований царською адміністрацією. Відновити в. намагався мусульманський виконавчий к-т Курултаю 1917.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Лашков Ф.Ф. Исторические очерки крымо-татарского землевладения. Симферополь, 1897.

Посилання:
  • КУРУЛТАЙ

  • Пов'язані терміни:
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МІЛЛІ-ФІРКА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СТАМБУЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)