ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАНАТОВИЧ ВАРЛААМ

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. ВАНАТОВИЧ ВАРЛААМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vanatovych_V (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАНАТОВИЧ ВАРЛААМ

ВАНАТОВИЧ Варлаам (світське ім'я – Василій) (р. н. невід. – 1751) – архімандрит Тихвінський (1719–22), архієпископ Київ. і Галицький (1722–30). Н., ймовірно, в Перемишльській землі, в м. Ярослав (нині Польща). Навч. у Київ. акад. (див. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ) та 0Московській слов'яно-греко-латинській академії. Постриг прийняв у Новгород Великий, в Тихвінському Богородицькому монастирі. Деякий час виконував обов'язки духівника в домі новгород. архієпископа Феодосія. Згодом служив обер-ієромонахом на рос. флоті. 21 січ. 1722 обраний Синодом, а 14 трав. висвячений на архієпископа Київ. й Галицького. На ґрунті майнового конфлікту з київ. війтом Д.Полоцьким за наклепницьким доносом останнього в. разом з усіма чл. консисторії і кафедральним писарем 2 серп. 1730 викликано імп. Анною Іванівною до 0Москви й віддано під суд Таємної канцелярії. За результатами судового розслідування в. позбавлено архієрейства та священства і в званні простого ченця вислано до Кирило-Бєлозєрського монастиря у м. Кирилов (нині місто Вологодської обл., РФ). Після сходження на рос. трон імп. Єлизавети Петрівни його 1741 викликано із заслання і відновлено в архієрейському званні. Але в. не повернувся в Україну, виявивши бажання піти на спокій в Тихвінський монастир, прийняв схиму під іменем архісхимонаха Василія і там помер.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Крыжановский Е. Феофан Прокопович и Варлаам Ванатович. "Труды Киевской духовной академии", 1861, № 3
  2. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви, т. 1–4, кн. 1–5. Нью-Йорк, 1977
  3. Болховітінов Є. Вибрані праці з історії Києва. К., 1995.

Посилання:
  • АННА ІВАНІВНА
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • СИНОД
  • ВІЙТ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ СОФІЙСЬКОГО МОНАСТИРЯ
  • КИЕВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)