ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАРЯГИ

  Бібліографічне посилання: Мельникова О.О. ВАРЯГИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Variahy (останній перегляд: 21.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАРЯГИ

ВАРЯГИ (від давньосканд. vаr – обітниця, клятва) – найменування сканд. воїнів, що, очевидно, виникло на рус. ґрунті в середовищі скандинавів-найманців наприкінці 9 – поч. 10 ст. і первісно позначало сканд. воїнів, прийнятих на певних умовах (за угодою) до війська рус. князів. Перша згадка про найм в. міститься в "Повісті временних літ" під 941 в оповіді про підготовку вел. кн. київ. Ігоря Старого до походу на Візантію. В ісландському "Пасмі (Сазі) про Еймунда" (Eymundar páttr у складі зб. caг 14 ст. Flateyjarb_k) докладно описується процедура укладення та умови угоди найму в. до рус. війська за Ярослава Мудрого.

У "Повісті временних літ" слово "В." вживається на позначення скандинавів взагалі, незалежно від їх місцеперебування і характеру діяльності. Крім як в етногеогр. вступі, укладач "Повісті…" жодного разу не вживає конкретних сканд. етнонімів. Літописець розрізнює варягів і русів: і Рюрик, і перші рус. князі Олег та Iгор, і кн. Ольга (судячи з імен, скандинави за походженням) називаються ним не "варязькими", а "руськими" князями; в. і руси представлені як різні частини війська Iгоря. Поступово розрізнення в. і русів переходить у їхнє протиставлення, а образ в. набуває рис небезпечного чужоземця, наприклад у розповіді про захоплення Володимиром Святославичем Києва 978. Зміна ставлення до в. простежується в описі новгородських подій 1015–16, коли кн. Ярослав Мудрий визнає "своїми" новгородців, а "чужими" – в., і у знаменитому вислові кн. 0Мстислава Володимировича після Лиственської битви 1024, який також називає в. "чужими". Мабуть, як "чужинців" слід тлумачити і в., що згадуються у короткій редакції "Руської правди" ( О.Зимін). Використання слова "В." у "Повісті…" припиняється з серед. 11 ст.; пізніше воно трапляється 2–3 рази у Лаврентіївському літописі і Київському літописі, а у Новгородському першому літописі є лише назви сканд. народів (донь, гьте, урмане, свеи), що, напевно, відображає зміни в характері відносин Русі із сканд. країнами.

Наприкінці 10 – поч. 11 ст., у зв'язку з формуванням у Візантії імператорської гвардії із сканд. найманців, найменування в. проникає до Візантії у формі βαραγγοι (вперше згадане 1034); раніше, від 911, військ. контингенти, що прибували з пн. та сх. Європи і брали участь у воєн. діях Візантії, мали назву "роси". Візант. автори розрізняють "палацових" (тобто імператорську гвардію в Константинополі) і "зовнішніх" (у складі польової армії) "барангів". Напевне, разом з воїнами-В., що вертались на батьківщину, найменування βαραγγοι потрапило до Скандинавії, де набуло форми vaeringi, але виключно для позначення скандинавів, що побували у Візантії.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Jacobsson G. La forme originelle du nom des varęgues. "Scando-Slavica", 1954, t. 1
  2. Schramm G. Die Waräger... "Die Welt der Slaven", 1983, bd. 28
  3. Мельникова Е.А., Петрухин в.Я. Скандинавы на Руси и в Византии в X–XI вв.: К истории названия "варяг". "Славяноведение", 1994, № 2
  4. Rub H. Waräger. "Lexikon des Mittelalters", 1997, bd. 8.

Посилання:
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛАВРЕНТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ОЛЕГ
  • ОЛЬГА
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РЮРИК
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗИМІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АНТРОПОЛОГІЯ ДАВНЬОГО ТА СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ
  • БАЙЄР ГОТЛІБ-ЗІГФРІД
  • БОРИС І ГЛІБ
  • ЕВЕРС (EWERS) ЙОГАН-ФІЛІПП-ГУСТАВ
  • КОНСТАНТИН IХ МОНОМАХ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ІЗВОД
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • РОДЕНЬ, РОДНЯ
  • САМОКВАСОВ ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • ЩЕПКІН ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ
  • СКЕПТИЧНА ШКОЛА
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВИШАТА
  • ЯКУН
  • ЯРОПОЛК СВЯТОСЛАВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)