ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАРВАРА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Богданьок Я.В. ВАРВАРА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Varvara_velykomuchenytsia (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАРВАРА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ

ВАРВАРА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ пошанування її та її київських мощей. Св. Варвара – особливо вшановувана свята в укр. православ'ї. Згідно з житієм (див. Агіографія) Варвари, її батьки не знали істинного Бога – Він відкрився лише серцю їхньої доньки.

Варвара н. в рим. колонії Геліополь (нині м. Баальбек, Ліван) у сім'ї заможного громадянина Діоскора. Мати дівчинки рано померла, й Варвара, єдина дочка у батька, стала напівсиротою. Вже дівчиною познайомилася з однолітками-християнками й пристала до них. Християн. священик з Єгипту, який приїхав 306 до Геліополя під виглядом купця (сповідування християнства розглядалося тоді в сх. ч. Рим. імперії як держ. зрада і каралося смертю), охрестив Варвару.

Одного разу при свідках Варвара виказала батькові свою віру, і той змушений був видати її владі. Претор Геліополя наказав сікти Варвару воловими жилами по спині, але та не зреклася віри, тоді претор засудив її до страти. Щоб засвідчити свою лояльність до влади, батько Варвари сам зголосився відтяти дочці голову мечем. Це сталося 4 груд. (ст. ст.) 306. Місц. християни поховали Варвару, а після утвердження влади імп. Константина I Флавія, який ухвалив Міланський едикт 313 про свободу християн. сповідання, збудували на місці поховання церкву.

На поч. 12 ст. вел. київ. кн. Святополк Ізяславич взяв шлюб із родичкою візант. імп. Алексєя Комніна на ймення Варвара, яка привезла з собою до Києва мощі своєї покровительниці св. Варвари. Мощі були передані 1108 до Михайлівського Золотоверхого собору (див. Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир). Під час 0монголо-татарської навали ченці заховали мощі під сходами одного з кам. стовпів собору. За литов. доби мощі були віднайдені. Зберігалися в дерев'яній раці (гробниці). За гетьмана І.Мазепи його коштом дерев'яну раку замінено на срібну (під час КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922 раку реквізовано рад. владою).

Після того як Михайлівський Золотоверхий собор було зруйновано, мощі св. Варвари 1935 перенесено до Андріївської церкви, а після закриття останньої на поч. 1960-х рр. – до Володимирського собору, де вони зберігаються у правому притворі й нині. Щовівторка на честь св. Варвари у соборі здійснюється служба Божа. Правосл. церква вшановує пам'ять священномучениці в день її смерті 4 груд. (ст. ст.).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Воропай О. Звичаї нашого народу, ч. 1. К., 1991
  2. Свята Варвара. К., 1993
  3. Свята і святі України. К., 1995.

Посилання:
  • АГІОГРАФІЯ
  • АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА У КИЄВІ
  • КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • СВЯТОПОЛК ІЗЯСЛАВИЧ, СВЯТОПОЛК-МИХАЇЛ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІЗЯСЛАВА-СВЯТОПОЛКА МІСТО
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)