ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАЩЕНКО ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Марочко В.І. ВАЩЕНКО Григорій Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vaschenko_H (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАЩЕНКО ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ

ВАЩЕНКО Григорій Григорович (1878–1967) – укр. педагог, учений, громад. діяч. Канд. богослов'я (1903). Н. в с. Богданівка (нині село Прилуцького р-ну Черніг. обл.). Навч. в Моск. духовній акад. (1899–1903). Викл. рос. мови у церковнослов'ян. класах Кутаїського духовного уч-ща (1903– 06), рос. та церковнослов'ян. мов у Тихвінському духовному уч-щі (1906–09), історії у Тихвінській жін. г-зії (1908); колезький асесор (1903–08), викл. у Тихвінському реальному приватному уч-щі (1911–12), у Тульчинському духовному уч-щі (1912), у Тульчинському єпархіальному уч-щі (1912–13), в Роменській жін. г-зії (1913–16) та Роменському комерційному уч-щі (1916). 22 листоп. 1917 пед. рада Полтав. учительського ін-ту зарахувала в. на посаду викл. психології, логіки, педагогіки, історії філософії, теорії і психології худож. творчості. Очолював учительську семінарію у Полтаві (1918–20), був 1920 лектором психології Полтав. ін-ту нар. освіти (IНО), організатором і кер. пед. технікуму в с. Білики на Полтавщині (1921–23). Викл. на ф-ті соціального виховання (1923– 24), кер. кабінету соціальної педагогіки (з 1925), проф. педагогіки Полтав. IНО (1925–33). Наприкінці 1933 звинувачений у причетності до "українського буржуазного націоналізму" і звільнений з ін-ту як "ворог народу". До 1936 не працював за фахом. 1936–40 очолював каф-ру педагогіки Пед. ін-ту в м. Сталінград (нині м. Волгоград, РФ), від верес. 1940 до черв. 1941 – зав. каф-ри педагогіки Полтав. пед. ін-ту. За гітлерівської окупації перебував у Полтаві та Києві (1941–43), працював у наук.-освіт. установах окупаційного режиму, вважав нім. воєн. владу "визволителькою" України від більшовизму. Переїхав до Мюнхена (Німеччина) 1943, проф. педагогіки Українського вільного університету з 1945, ректор Богословсько-педагогічної академії УАПЦ (1950–57).

П. в м. Мюнхен.

В Україні 1991 започатковано Всеукр. пед. т-во ім. Г.Ващенка.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Український ренесанс ХХ століття. Торонто, 1956
  2. Виховання волі й характеру, ч. 1–2. Лондон, 1952–57
  3. Проект системи освіти в незалежній Україні. Мюнхен, 1957.
Література:
  1. Койнаш П. До кінця викрити рештки націоналістичної контрабанди в педінституті. "Більшовик Полтавщини", 1934, 9 січ.
  2. Ювілей професора Григорія Ващенка. "Український самостійник", 1950, 7 трав.
  3. Gotz Hillig, Verblaste Gesiechter, vergessene Menschen... 28 Portrats von "Freunden" und "Feinden" A.S. Makarenkos. Bremen, 1999.

Посилання:
  • БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ УАПЦ
  • КИЇВ
  • ПОЛТАВА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)

  • Пов'язані терміни:
  • БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ УАПЦ
  • ПОЛТАВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ВУАН
  • РІД ТА ЗНАМЕНО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)