ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАССИЯН ЮЛІАН

  Бібліографічне посилання: Прилуцький В.І. ВАССИЯН ЮЛІАН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vassyian_Y (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАССИЯН ЮЛІАН

ВАССИЯН Юліан (12.01.1894–03.10.1953) – політ. діяч та ідеолог укр. націоналізму. Д-р філософії (1930). Н. в с. Колоденце (нині с. Колоденці Кам'янсько-Бузького р-ну Львів. обл.). Навч. у Львів. ун-ті. Під час Першої світової війни та української революції 1917–1921 – старшина Легіону Українських січових стрільців та Української Галицької армії. Після звільнення з польс. табору для військовополонених 1922–24 навч. у Львівському таємному українському університеті. Один з організаторів та провідних чл. Групи української національної молоді, а з 1926 – її голова. Продовжив навч. в Карловому ун-ті в Празі та Українському високому педагогічному інституті ім. М.Драгоманова. Як представник групи, займався підготовкою конф. укр. націоналістів у Берліні (1927) в Празі (1928). На I конгресі укр. націоналістів (1929) – заст. голови президії конгресу, голова ідеологічної комісії, обраний до проводу укр. націоналістів (див. Організація українських націоналістів); ідеологічний референт. По закінченні філос. ф-ту Карлового ун-ту отримав наук. ст. д-ра філософії. Після повернення в Галичину (1930) редагував "Український голос" у Перемишлі (нині Пшемисль, Польща). В'язень польс. тюрем (1931–35, 1939) та нім. концтабору в Бреці (1944). Після Другої світової війни жив у м. Діллінген (Австрія), а з 1950 – у м. Чикаго (шт. Іллінойс, США). Автор численних праць, у яких виклав і розвинув філос.-ідеологічні основи укр. націоналізму: "До головних засад націоналізму" (1928), "Iдеологічні основи українського націоналізму" (1929), "Програма виховання в ОУН" (1930), "Одиниця і суспільство" (видрукована посмертно, 1957) та ін.

П. у м. Чикаго.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Мірчук П. Нарис історії ОУН, т. 1. Мюнхен–Лондон–Нью-Йорк, 1968.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЧИНА
  • ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОЛОДІ (ГУНМ)
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВИСОКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. М. ДРАГОМАНОВА В ПРАЗІ

  • Пов'язані терміни:
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • РОЗБУДОВА НАЦІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)