ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАСИЛІВ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ВАСИЛІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vasyliv_davnoruske_mst (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАСИЛІВ

ВАСИЛІВ археологічна пам'ят ка – 1) давньорус. місто на березі Дністра, залишки якого розташов. біля сучасного с. Василів Заставнівського р-ну Чернів. обл. в. згадується в Галицько-Волинському літописі у розповіді про події 1230, коли кн. Данило Галицький, переслідуючи ворогів, переправився через р. Дністер біля цього міста. Розташов. у прикордонній зі Степом зоні, в. відігравав значну роль в обороні пд. рубежів Галицько-Волинського князівства та в міжнар. торгівлі. Як і ін. міста, складався з двох осн. частин – дитинця (урочище Замчище, 1,4 га) та посаду, навколо яких знайдено кілька приміськ. селищ. Під час розкопок виявлено численні археол. пам'ятки, а також залишки дерев'яної церкви та білокам'яного тринефного храму. В останньому, крім кам'яних саркофагів, були виявлені кістниці (приміщення, де специфічно зберігаються скелети людей), не характерні для більшості регіонів Русі.

2) давньорус. місто, що було розташов. на тер., яку займає сучасне м. Васильків. Уперше згадується в "Повісті временних літ" під 988 і 996. За словами укладача літопису, вже наприкінці 11 ст. існував переказ про те, що Володимир Святославич хрестився саме у цьому місті. в. виник на рубежі 10–11 ст. і отримав назву за хресним ім'ям Володимира – Василій. 996 Володимир ледве не потрапив у полон до печенігів під стінами в. У вдячність за чудесне спасіння він дав обітницю побудувати у в. церкву Преображення Господня. До часів Ярослава Мудрого в. залишався укріпленим форпостом на кордоні зі степом.

Укріплена частина міста сягала бл. 30 га. в. мав 3 лінії укріплень, дитинець займав пл. 0,9 га. Проіснував до серед. 13 ст., коли був зруйнований під час 0монголо-татарської навали.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Томенчук Б.П. Исследование летописного Василева. "Археологические открытия 1977", 1978
  2. Давньоруська Буковина (Х – перша половина XIV ст.). К., 1982.
  3. Антонович в.Б. Археологическая карта Киевской губернии. М., 1895
  4. Раппопорт П.А. К вопросу о системе обороны Киевской земли. "Краткие сообщения Института археологии АН УССР", 1954, вып. 3
  5. Рыбаков Б.А. Владимировы крепости на Стугне. "Краткие сообщения Института археологии АН СССР", 1965, вып. 100
  6. Кучера М.П. Давньоруські городища на Правобережжі Київщини. В кн.: Дослідження з слов'янської археології. К., 1976.

Посилання:
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПОСАД
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ТЕРЕБОВЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТИМОЩУК БОРИС ОНИСИМОВИЧ
  • ВАСИЛІВСЬКА ДОРОГА
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ЗВЕНИГОРОД КИЇВСЬКИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)