ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕЛИКА РУСЬ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ВЕЛИКА РУСЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Velyka_Rus (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛИКА РУСЬ

ВЕЛИКА РУСЬ (Велика Руссія, Велика Росія, Великоросія), термін. Характеризується синкретизмом, багатозначністю та розмитим змістом. У різні істор. періоди застосовувався: 1) для означення Моск. митрополії (з 1589 патріархату), яка існувала поряд з Галицькою митрополією та Київською митрополією; 2) як історико-правнича дефініція у титулах рос. царів (з 02.11(22.10) 1721 імператорів); 3) як гол. елемент офіц. імперської доктрини "трьох руських народностей", базова складова всерос. тріади – в. Р., Мала Русь та Біла Русь. У 14–17 ст. ця назва використовується в іноз. джерелах. Деякі польс. хроністи (Я.-І. Длугош та ін.) застосовували словосполучення "В.Р." як рівнозначне більш вживаному терміну "Московія". Це словосполучення бачимо на карті італійця А.Біанки під 1436 стосовно земель пн.-сх. Русі. Рус. церк. письменники (київ. митрополит Фотій та ін.) використовували його у розумінні "вся Русь" щодо тер., на якій мешкали православні. У 14–16 ст. як адекватна терміну в.Р. вживалося й ін. означення – "Біла Русь". Назва в. Р. трапляється в "Апостолі", надрукованому 1565 в Москві І.Федоровим та П.Мстиславцем. Наприкінці 16 ст. її вживав кн. А.Курбський в "Iсторії про Великого князя Московського" (1573), а також I.Вишенський у посланні до єзуїта П.Скарги. До титулу рос. царів термін в. Р. увійшов у 16 ст., зокрема, 1584 цар Федір Iванович титулувався як самодержець "всея Великія Россия". Iз серед. 17 ст. застосовувався в етнополіт. контексті до пн.-сх. тер., які перебували у складі Рус. д-ви до 1654 (див. Березневі статті 1654). Поняття "Великоросія" та похідні від нього терміни (великороси, великоруси, великоруський та ін.) набули значного поширення із серед. 19 ст. під впливом історико-культ. змагань (західники та слов'янофіли) в рос. сусп.-політ. думці та літ. В 19 ст., коли рос. царат провадив політику етнокульт. та мовної асиміляції українців, білорусів та ін. народів Російської імперії (заборона білорус. мови та греко-катол. церкви в 30–40-х рр. 19 ст., вилучення 1840 з офіц. вжитку назви Біла Русь (Білорусія), Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876 про заборону укр. мови тощо), термін в.Р. застосовували в значенні осн. (великорос.) складової всерос. ідентичності. Відповідно "малоруська та білоруська народності" розглядалися як відгалуження великорос. Похідні терміни від словосполучення "В.Р." використовувалися переважно у дихотомічних конструкціях (великоруси– малоруси, великоруси–білоруси) для означення рос. (рус.) етнічної спільноти. Наприкінці 19 ст. до в.Р. включали бл. 30 губ., тер. яких увійшла до складу Рос. д-ви переважно до серед. 17 ст. Стосовно походження терміна в. Р. у рос. та укр. історіографії побутують такі інтерпретації: 1) похідний термін від істор. назв пн. обл. давньорус. земель – Новгород Великий, Ростов Великий та Великий Владимир, що виник у добу феод. роздробленості для розрізнення Пн. та Пд. країни (О.Соловйов); 2) поняття, пов'язане з історико-геогр. дефініцією, впровадженою візант. ієрархами для розрізнення "двох етнографічних частин" давньорус. нас., які сформувалися у 13 ст. внаслідок його переміщення після монголо-татарської навали з середнього Придніпров'я на Зх. та Пн. Сх. ( в.Ключевський); 3) термін, який поширився після приєднання Лівобережної України до Рос. д-ви в серед. 17 ст. (О.Лакієр). У сучасній науці термін в. Р. практично не використовується за винятком спец. студій як ретроспектива.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Венелин Ю. О споре между южанами и северянами насчет их россизма. "Чтения в Обществе истории и древностей российских", 1847, № 4
  2. Лакиер А. История титулов государей России. "Журнал Министерства народного просвещения", 1847, № 4
  3. Богучаров И. [Костомаров Н.] Давно ли Малая Русь стала писаться Малороссиею, а Русь – Россиею. "Голос", 1868, № 67
  4. Максимович М. Об употреблении названий Россия и Малороссия в Западной Руси. "Киевские епархиальные ведомости", 1868, № 1
  5. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 10, СПб., 1878
  6. Грушевський М. Велика, Мала і Біла Русь. "Україна", 1917, кн.1/2
  7. Любавский М.К. Образование основной государственной территории великорусской народности, ч. 1. Л., 1929
  8. Заїкин В. Русь, Україна і Великоросія. "Дзвони", 1931, № 1
  9. Doroshenko D. Die Namen "Rus’", "Russland" und "Ukraine" in ihrer historischen und gegenwartingen Bedeutung. "Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin", 1931, bd. 3
  10. Державин Н.С. Происхождение русского народа: великорусского, украинского и белорусского. М., 1944
  11. Соловьев А. Великая, Малая и Белая Русь. "Вопросы истории", 1947, № 7
  12. Татищев В.Н. Избранные труды по географии России. М., 1950
  13. Тихомиров М.Н. О происхождении названия "Россия". "Вопросы истории", 1953, № 11
  14. Андрусяк М. Терміни "руський", "роський", "російський" і "білоруський" в публікаціях XVI–XIX ст. В кн.: Збірник на пошану Iвана Мірчука (1891–1961). Мюнхен–Нью-Йорк–Париж–Вінніпег, 1974
  15. Голубенко П
  16. Альшиц Д.Н. Начало самодержавия в России. Л., 1988
  17. Ключевский В.О. Терминология русской истории. В кн.: Ключевский в.О
  18. Милюков П.Н. Очерки по истории русской культуры, т. 1. М., 1993
  19. Брайчевський М.Ю. Русь-Україна і Русь-Росія. В кн.: Iсторія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірник наукових праць: (На пошану історика, лауреата Держ. премії ім. Т.Шевченка Олени Михайлівни Апанович), ч. 1. К., 1995
  20. Мыльников А.С. Картина славянского мира: Взгляд из Восточной Европы. Представления об этнической номинации и этничности XVI – начала XVIII века. СПб., 1999.

Посилання:
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БІЛА РУСЬ (БІЛОРУСІЯ, БІЛОРУСЬ, БІЛАРУСЬ)
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ЕМСЬКИЙ АКТ 1876
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КЛЮЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЛА РУСЬ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКВА
  • МСТИСЛАВЕЦЬ ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СКАРГА ПЕТРО
  • СЛОВ'ЯНОФІЛИ
  • СЛОВ'ЯНОФІЛИ
  • ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН
  • ЗАХІДНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРНА РУСЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)