ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  Бібліографічне посилання: Русина О.В. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Velyke_Kniazivstvo_Lytovske (останній перегляд: 16.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ (ВКЛ), Велике князівство Литовське, Руське й Жемайтійське (Литов. або Литов.-Рус. д-ва) – держ. утворення, що постало в Поніманні у 13 ст. на основі союзу литов. князів (фіксується Галицько-Волинським літописом під 1219). Засн. ВКЛ вважають кн. Міндовга, який приєднав до Литви Чорну Русь і був урочисто коронований (1253) у Новгородку (центр Чорної Русі; сучасне м. Новогрудок Гродненської обл., Білорусь). Пізніше коронації не удостоївся жоден із володарів ВКЛ, хоча питання про литов. корону активно обговорювалося, особливо за часів Вітовта.

Фактором, що прискорив формування ВКЛ, стала агресія нім. рицарів-хрестоносців (див. Тевтонський орден, Лівонський орден), які виступали під гаслом християнізації язичників-литовців. Швидкому й інтенсивному зростанню ВКЛ сприяв занепад давньорус. князівств, спричинений навалою Батия (співвідношення сх.-слов'ян. та власне литов. земель у складі ВКЛ 1341 було 2,5:1, 1430 – 12:1). Осн. масив укр. земель приєднано до Литви за князювання Ольгерда. Як хронологія, так і характер цього приєднання й досі залишаються дискусійними. Наявний у ньому елемент загарбання іноді мінімізують антиординським спрямуванням литов. політики та її традиціоналізмом. Ближчою до істор. реалій є думка про договірну природу взаємин між володарями Литви та Золотої Орди, наслідком чого стало створення литов.-татар. кондомініуму (сумісного володіння), який проіснував до кін. 90-х рр. 14 ст., коли ярликом хана Тохтамиша було формально скасовано режим підлеглості Орді рус. земель ВКЛ. Про характер взаємин між слов'ян. нас. і литов. князями на початковому етапі литов. експансії фактичні відомості практично відсутні; втім, ці взаємини, очевидно, не були конфронтаційними з огляду на те, що в устрої молодої д-ви домінували рус. мовно-культ. й сусп.-політ. традиції. Політ. устрій Литви у 14 ст. мав риси діархії – співправління володарів, які княжили у Вільно (нині Вільнюс) і Троках (нині м. Тракай, Литва); лише наприкінці 14 ст. за Вільно закріпився статус столичного міста.

Переломним моментом в історії ВКЛ стало укладення кн. Ягайлом Кревської унії 14 серп. 1385 (див. Кревська унія 1385), якою передбачалося приєднання ВКЛ до складу Корони Польської та перехід у католицтво Ягайла і всіх мешканців Литви. Згідно з її умовами, у лют. 1386 Ягайло охрестився й став польс. королем; невдовзі було здійснено християнізацію Литви – останньої язичницької країни в Європі (за винятком Жемайтії, яку окатоличено лише 1413). Однак осн. пункт Кревського акта про приєднання не був реалізований: ВКЛ не втратило політ. самостійності. Кн. Вітовт за Острівською угодою 1392 став намісником Ягайла у Литві, а з 1395 почав використовувати титул вел. кн. литов. Вітовт прагнув цілковитої незалежності ВКЛ, однак після поразки у битві 12 серп. 1399 на р. Ворскла (див. Ворскла, битва на річці 1399) мусив відновити унію з Польщею. За Віленсько-Радомською унією 1401 його визнано довічним правителем Литви; лише зі смертю Вітовта мало відбутися повне приєднання ВКЛ, передбачене актом Кревської унії. Тим часом консолідація військ. сил Польщі й Литви забезпечила перемогу над нім. рицарями-хрестоносцями у Грюнвальдській битві 1410. Поразка хрестоносців сприяла зростанню престижу та амбіцій Вітовта, що знайшло свій вияв у Городельській унії 1413, за якою Ягайло погодився на існування ВКЛ як автономного політ. організму. Водночас акт польс.-литов. унії поклав поч. уніфікації сусп.-політ. інституцій Польщі й Литви (утворення воєводств і каштеляній, поширення на литов. боярство системи польс. гербів тощо). Чинність Городельської унії було підтверджено після смерті Вітовта, коли володарем ВКЛ став Свидригайло Ольгердович (1430); однак це не поклало край міжусобним конфліктам: після замаху на Свидригайла (у ніч з 31 серп. на 1 верес. 1432) його владу узурпував Сигізмунд Кейстутович, який також став жертвою змови 20 берез. 1440. Феод. війна, яка тривала у ВКЛ 1432–40, нерідко витлумачується в категоріях нац.-реліг. протистояння, що, втім, є спрощенням істор. дійсності. Ситуація в країні стабілізувалася за часів вел. кн. Казимира IV Ягеллончика, який 1447 отримав ще й польс. корону. За його правління утвердилася династія Ягеллонів (що обірвалась 1572 зі смертю бездітного Сигізмунда II Августа).

Наприкінці 15 ст. у ВКЛ відбулися певні зрушення в системі організації влади. Дорадчий орган – пани-рада – фактично підпорядкував собі великокнязівську владу. Стали скликатися заг.-шляхетські сейми. Після смерті Казимира IV персональну унію Польщі й Литви було розірвано: вел. кн. литов. став 0Олександр Казимирович, а польс. королем – його брат Ян I Ольбрахт. 1501, після смерті останнього, обидві д-ви знову з'єдналися. Це відбувалося й за наступників Олександра – Сигізмунда I та Сигізмунда II Августа. Однак і за єдиного володаря аж до самої Люблінської унії 1569 ВКЛ і Корона Польс. фактично залишалися двома окремими політ. утвореннями. На сеймі в Любліні (10 січ. – 12 серп. 1569) вони об'єднались у Річ Посполиту, що означало завершення унійних змагань, започаткованих у Крево 1385. Згідно з актом від 1 лип. 1569, Польща й Литва злилися воєдино й надалі мали управлятись одним загальнообраним володарем, який коронувався у Кракові як польс. король і вел. кн. литов. ВКЛ втратило не лише право на власні сейми та зовн. зносини, а й будь-яке політ. значення, хоч і зберегло елементи держ. окремішності у вигляді власної адм. та фінансової системи, армії, урядів, законодавства.

Укр. землі в складі ВКЛ спочатку користувалися широкою автономією, зовн. виявом якої було карбування власної монети на Київщині й Новгород-Сіверщині в останній третині 15 ст. Елементи централізації, які набрали сили в політиці Вітовта в 90-ті рр. 14 ст., не призвели до викорінення традицій удільності: ВКЛ і в 15–16 ст. будувалося на основі територіально-федеративного принципу, а низка тогочасних "земель" користувалася власним правом, закріпленим у спец. привілеях, що фіксували норми Вітовтової доби. Наприкінці 15 ст. рус. землі Литви стали об'єктом претензій з боку Великого князівства Московського, володарі якого заявляли права на давньорус. територіальну спадщину, посилаючись на генеалогічний зв'язок із давніми київ. князями – Рюриковичами. Iдеологічне протистояння переросло в серію виснажливих війн (1500–03, 1507–08, 1512– 22, 1534–37), наслідком яких був, зокрема, перехід Сіверщини під владу Рос. д-ви (фактично – 1503, юридично – 1508). Антитезою моск. територіальним претензіям стали теорії польс. політиків про право Польщі на рус. землі, які, згідно з цими теоріями, нібито здавна входили до складу Корони Польс. На цій підставі до Польщі було приєднано Підляшшя, Волинь, Київщину та Брацлавщину (берез. – черв. 1569), що стало можливим як через послаблення ВКЛ, втягнутого в Лівонську війну 1558–1583, так і через байдужість укр. еліти, яка задовольнилася виконанням своїх мінімальних вимог – збереженням станових привілеїв, свободи віросповідання, вживання рус. мови в офіц. діловодстві.

Укр. нас. у ВКЛ не зазнавало значних утисків на реліг. ґрунті, литов. володарі були толерантними до правосл. (посилання на реліг. утиски як на причину переходу на бік Москви князів Шем'ячичів і Можайських (1500) або повстання кн. М.Глинського (1508), а також чутки про намагання насильно покатоличити в ті часи Русь не витримують критики). Темпи поширення католицизму на сх.-слов'ян. теренах ВКЛ були досить незначні, а утвердження тут Флорентійської церковної унії 1439 певною мірою формальне, хоч саме воно спровокувало розкол у Київській митрополії (1460). Новоств. після розколу митрополія, що об'єднувала литов.-рус. й галицькі єпископії, з 1467 знову опинилася під контролем Константинопольського патріархату. Особливістю ВКЛ було широке втручання світських осіб у життя правосл. церкви (т. зв. право патронату).

Правова сфера у ВКЛ регламентувалася Судебником Казимира IV 1468 і Литов. статутами 1529 і 1566 (див. Статути Великого князівства Литовського). Ств. у цей час правові норми зберігали свою дієвість до 19 ст.

Осн. масив документальних джерел з історії ВКЛ зберігся у складі Литовської метрики – архіві литов. держ. канцелярії. Iз тогочасних оповідних джерел найбільший інтерес становлять білорус.-литов. літописи.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. М., 1892
  2. Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права: Образование территории Литовского государства. СПб., 1894
  3. Любавский М.К. Литовско-русский сейм. М., 1900
  4. Максимейко Н.А. Сеймы Литовско-Русского государства до Люблинской унии 1569 г. Х., 1902
  5. Довнар-Запольский М.В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягелло. К., 1910
  6. Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. М., 1910
  7. Лаппо И.И. Великое княжество Литовское во второй половине 16 столетия: Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев, 1911
  8. Пичета в.И. История Литовского государства до Люблинской унии. Вильно, 1921
  9. Пресняков А.Е. Лекции по русской истории, т. 2, ч. 1. М., 1939
  10. Пашуто в.т. Образование Литовского государства. М., 1959
  11. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. К., 1987
  12. Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала XVI века): Очерки истории общины, сословий, государственности. СПб., 1993
  13. Грушевський М. Iсторія України-Руси, т. 4–6. К., 1993–95
  14. Бычкова М.Е. Русское государство и Великое княжество Литовское с конца XV в. до 1569 г.: Опыт сравнительно-исторического изучения политического строя. М., 1996
  15. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • ЧОРНА РУСЬ
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ 1413
  • ГРЮНВАЛЬДСЬКА БИТВА 1410
  • КАМЕНЕЦЬ ВОЛИНСЬКИЙ
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КОРОНА, КРОНА
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МІНДОВГ
  • ОЛЬГЕРД
  • ОСТРІВСЬКА УГОДА 1392
  • ПАНИ-РАДА
  • ПІДЛЯШШЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РЮРИКОВИЧІ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СУДЕБНИК КАЗИМИРА IV 1468
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • СИГІЗМУНД КЕЙСТУТОВИЧ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВІЛЕНСЬКО-РАДОМСЬКА УНІЯ 1401 Р.
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОРСКЛА, БИТВА НА РІЧЦІ 1399
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯГЕЛЛОНИ
  • ЯН-ОЛЬБРАХТ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • АГРАРНА РЕФОРМА 16 СТ.
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • АКТЫ ВИЛЕНСКОЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
  • АРТЕМІЙ (ІГУМЕН ТРОЇЦЕ-СЕРГІЄВОГО МОНАСТИРЯ)
  • БАЛТИ
  • БАРАНІВКА
  • БАРДАХ ЮЛІУШ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БЕРЕСТЯ
  • БІЛА ОРДА
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БІЛОРУСЬКО-ЛИТОВСЬКІ ЛІТОПИСИ
  • БОБОЛИНСЬКИЙ ЛЕОНТІЙ
  • БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БОГУСЛАВ
  • БОЯРИ ПУТНІ
  • БОЯРИ-ШЛЯХТА
  • БОЯРИ-СЛУГИ
  • БОЯРСЬКА ДУМА
  • БОЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • БОРАТИНКА
  • БОРЕЦЬКИЙ ІОВ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БУДНИЙ СИМОН
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧАШНИК
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВЕЛИКЕ КНЯЖІННЯ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ДАШКЕВИЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ ОСТАФІЙ
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДЕНАРІЙ
  • ДЕПОРТАЦІЇ В РЕТРОСПЕКТИВІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
  • ДЕРЖАВЕЦЬ
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДІЦЬКИЙ
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДРАБ
  • ДРУЦЬКІ
  • ДУБНО
  • ДУБРОВИЦЯ
  • ДУНАЇВЦІ
  • ДВІР
  • ДВОРЯНИ ГОСПОДАРСЬКІ
  • ДЯКЛО
  • ЄДНАЧ
  • ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794
  • ЕДИГЕЙ
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄЗОФОВИЧ (РЕБИЧКОВИЧ) АБРАМ
  • ЄЗУЇТИ
  • ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ФЕДІР, КИЇВ. КНЯЗЬ
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ФІЛЬВАРОК
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ФУНТ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ГАРАБУРДА МИХАЇЛ
  • ГАШТОВТ МАРТИН ІВАНОВИЧ
  • ГАЗІ-ГІРЕЙ I
  • ГЕДИМІН, ГЕДИМІНАС
  • ГЕДИМІНА ПОХОДИ НА ВОЛИНЬ І КИЇВЩИНУ 1323 І 1324
  • ГЕННАДІЇВСЬКА БІБЛІЯ
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ
  • ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • ГОЛОВНИЙ ЛИТОВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ 1413
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ГРАМОТИ
  • ГРІШ, ГРОШ
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГРОМИКА МИХАЙЛО
  • ГРИГОРІЙ БОЛГАРИН
  • ГРЮНВАЛЬДСЬКА БИТВА 1410
  • ГРИВНА РУСЬКА
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІЛОВАЙСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНСТИГАТОР
  • ІНВЕНТАРІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
  • ІУДАЇЗМ В УКРАЇНІ
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІВАНИЧІ
  • ІЗЯСЛАВ
  • ЯСИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КАМІНЬ, МІРА ВАГИ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • КАНІВ
  • КАПТУРОВІ СУДИ
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • КЕЙСТУТ
  • ХАДЖИ-ҐЕРЕЙ
  • ХАЛЕЦЬКІ, БОЯРСЬКИЙ РІД
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОРОБОР, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • ХОРУНЖИЙ ВЕЛИКИЙ І НАДВІРНИЙ 14–18 СТОЛІТЬ
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • ХРОНОГРАФИ
  • КНЯЗЬ
  • КНЯЖАТА
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КОДНЯ
  • КОЛОНІСТИ ІНОЗЕМНІ В УКРАЇНІ
  • КОМІСАРСЬКИЙ СУД ТА МЕЖОВІ СУДДІ
  • КОМОРНИК
  • КОНФЕДЕРАЦІЇ ШЛЯХЕТСЬКІ
  • КОРЕЦЬ, МІРА МІСТКОСТІ
  • КОРЕЦЬКІ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КОРОП
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНСЬКА РАДА 1657
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • КОЗЕЛЬСЬК, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КРАЙЧИЙ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КРОКОТКИ-ЯЛОВИЦЬКІ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СЕВЕРИНОВИЧ
  • КУХМІСТР, УРЯД ПРИ ДВОРІ МОНАРХА
  • КУПЕЦТВО
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КВАРЦЯНЕ ВІЙСЬКО
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • КИЇВСЬКИЙ ПСАЛТИР 1397
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • КИПРІЯН
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ЛАППО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛІКОТЬ
  • ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500–1503
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537
  • ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛИТВА, ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛОВЧИЙ
  • ЛОВМЯНСЬКИЙ ГЕНРИК
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКИЙ З'ЇЗД МОНАРХІВ 1429
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • ЛЮБЕШІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮБОМЛЬ
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • ЛЮЗНІ ЛЮДИ (LOПNI, ГУЛЬТЯЇ)
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГНАТИ
  • МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
  • МАКСИМ ГРЕК
  • МАЛА РУСЬ
  • МАЛЮШИЦЬКІ
  • МАМАЙ
  • МАМОНИЧІ, КУЗЬМА І ЛУКАШ
  • МАРШАЛОК
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕЧНИК
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕЛЬНИК
  • МЕНА
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • МЕЗЛЕВА
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • МІНСЬК
  • МІЩАНИ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МОСТОВНИЧИЙ
  • МСТИСЛАВЕЦЬ ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ
  • МУРЗА
  • МУЖИЛОВСЬКИЙ СИЛУЯН АНДРІЙОВИЧ
  • МИХАЛОН ЛИТВИН
  • МИКОЛАЇВ
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТНИЙ ТАРИФ
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • НАЇЗД
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НІЖИН
  • НОБІЛІТЕТ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОЧАКІВ
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОЛЕКСАНДР ДОБРИЙ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
  • ОЛЬГЕРД
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ОЛІЗАРИ, ОЛІЗАРИ-ВОЛЧКОВИЧІ
  • ОРАТІВ
  • ОРДИНЩИНА
  • ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ОРШАНСЬКА БИТВА 1514
  • ОСАДНИКИ ОБРОЧНІ
  • ОСЬМАК
  • ОСТЕР
  • ОСТРІВСЬКА УГОДА 1392
  • ОСТРОЗЬКИЙ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • ОТЧИЧІ
  • ОВРУЧ
  • ПАНИ
  • ПАНИ ХОРУГОВНІ
  • ПАНИ-РАДА
  • ПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПАШКЕВИЧ ГЕНРІК
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПЕНЯЗЬ
  • ПЄНТАК
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПЕТРИЦІЙ ЯН-ІННОЦЕНТІЙ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПІДСТАРОСТА
  • ПІДСТОЛІЙ
  • ПІНСЬК
  • ПІВГРІШ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОДИМНЕ
  • ПОГОЛОВЩИНА
  • ПОГОНЯ
  • ПОХОЖІ СЕЛЯНИ
  • ПОКОЛОДНЕ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛК
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • ПОЛЬЩА
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОПЛЕЧНИКИ
  • ПОПЛУЖНЕ
  • ПОРОКИ
  • ПОРОССЯ
  • ПОСАД
  • ПОСОШНЕ ОПОДАТКУВАННЯ
  • ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ
  • ПОСУЛЛЯ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • ПОТУЖНИКИ
  • ПОВІТ
  • ПОВОЛОВЩИНА (ВОЛОВЩИНА)
  • ПРОПІНАЦІЯ
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ПУД
  • ПУНКТИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ РУСЬКОГО НАРОДУ
  • ПУТИВЛЬ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • РАДЗИВІЛЛ КРИШТОФ
  • РАДЗИВІЛЛ КРИШТОФ, КРИШТОФ РАДЗИВІЛЛ ПЕРУН
  • РАДЗИВІЛЛ МИКОЛАЙ-КРИШТОФ
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • РАДЗИВІЛЛІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РЕЄСТРИ КОЗАЦЬКІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1664–1667
  • РОТУНДУС АВГУСТИН
  • РУБЛЬ
  • РУСЬ
  • РУСЬКА МЕТРИКА, ВОЛИНСЬКА МЕТРИКА
  • РУСЬКА МОВА
  • РУСЬКЕ ПРАВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • РУСИНИ
  • РИЛЬСЬК
  • САНГУШКИ
  • САПІГИ
  • САЖЕНЬ
  • ЩОДЕННИК ТАБІРНИЙ Я.РАДЗИВІЛЛА
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЕЛЯНИ-ДАННИКИ
  • СЕМЕН ОЛЕЛЬКОВИЧ
  • СЕРЕБЩИНА
  • ШАБУЛЬДО ФЕЛІКС МИХАЙЛОВИЧ
  • ШАФАР
  • ШЕМ'ЯЧИЧІ
  • ШЛЯХЕТСЬКІ СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СЛУЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ
  • СОКАЛЬСЬКА БИТВА 1519
  • СОЛЯНЕ, МИТНИЙ ЗБІР
  • СОЛТИС, СІЛЬС. СТАРОСТА
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СРЕДНИЕ ВЕКА - НЕПЕРІОДИЧНИЙ ЗБІРНИК
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАРОБІЛОРУСЬКА МОВА
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБЩИНА
  • СТАРОДУБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРОСТВО
  • СТАРОСТИНСЬКІ МАЄТНОСТІ
  • СТАРОСТИНСЬКІ СЕЛЯНИ
  • СТАРОУКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
  • СТАЦІЯ
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СТОЛЬНИК
  • СТРИЙКОВСЬКИЙ МАЦЕЙ
  • СУДЕБНИК КАЗИМИРА IV 1468
  • СУЛЕЙМАН I КАНУНІ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • СИГІЗМУНД КОРИБУТОВИЧ
  • СИНЄВОДСЬКА БИТВА 1362
  • ТАТАРИ СЛУЖИВІ
  • ТАТАРИ В УКРАЇНІ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ТЯГЛІ СЕЛЯНИ
  • ТЯПИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТЯГИН, МІСЦЕВІСТЬ НА НИЖНЬОМУ ДНІПРІ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • ТРУБЧЕВСЬК
  • ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ЦЕРКОВНІ СЕЛЯНИ
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТУРІЙСЬК, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ТІМУР
  • ТИВУН
  • УГОРЩИНА
  • УРЯДНИК
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • УСТАВА НА ВОЛОКИ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАНЧОС
  • ВАР
  • ВЕЛИКА ВІЙНА 1409-1411 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ
  • ВЕСТНИК ЮГО-ЗАПАДНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ВІЛЕНСЬКЕ ПЕРЕМІР\'Я 1656 Р.
  • ВІЛЕНСЬКО-РАДОМСЬКА УНІЯ 1401 Р.
  • ВІЛЕНСЬКИЙ СВЯТОГО ДУХА МОНАСТИР
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІТАЛІЙ ІЗ ДУБНА
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВІТОВТОВА ДОРОГА
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЙШЕЛК
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВОЛОЧНА ПОМІРА
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОКА
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВОРСКЛА, БИТВА НА РІЧЦІ 1399
  • ВОТЧИННИЙ СУД
  • ВОЗОВЕ
  • ВСЕСЛАВ БРЯЧИСЛАВИЧ
  • ВИХІД СЕЛЯНСЬКИЙ
  • ВИНА
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ВИШНІВЕЦЬКА БИТВА 1512
  • ВИЖ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯГЕЛЛОНИ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЯРЛИКИ ХАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ КІНЦЯ 14 – СЕРЕДИНИ 16 СТ.
  • ЯСИР
  • ЯТВЯГИ
  • ЙОНА
  • ЙОНА II
  • ЙОСИФ III РУСИН
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЗАБЛУДІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЗАГАЛЬНИЙ ЗЕМСЬКИЙ ПРИВІЛЕЙ 1447
  • ЗАМКОВИЙ СУД, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАМОСТСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1648
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
  • ЗАРІЧНЕ
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЗЕМСЬКА СЛУЖБА
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ
  • ЖДАН МИХАЙЛО-БОГДАН
  • ЖДАНОВИЧ АНТОН МИКИТОВИЧ
  • ЖИТОМИР
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗЛОТИЙ
  • ЗМОВА КНЯЗІВ 1481
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)