Бібліографічне посилання: Кузьминська О.Д. ВЕЛИКОБУДИЩАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Velykobudyschanskyj_Troitskyj (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛИКОБУДИЩАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР 1672 на правому березі р. Ворскла (прит. Дніпра), поблизу Полтави (за 26 км; нині тер. Диканського р-ну Полтав. обл.) було засновано Спаський жін. скит. 1689 на місці скиту ген. суддя в.Кочубей заснував Спаський жін. монастир і подарував останньому Євангеліє, надруковане у Москві 1681, із своїм власноручним надписом. Згідно з указом імп. Катерини II від 10 квіт. 1786 про секуляризацію монастирських земель, монастирські селяни були передані д-ві, а за монастирем лишилися лише 2 водяних млини на р. Ворскла. 1886, після приєднання до монастиря Свято-Троїцької церкви, назву монастиря змінено на в. С.-т. м. 1891 на його тер. збудовано Успенську трьохпрестольну церкву. При монастирі діяли двокласна жін. та парафіяльна однокласна школи. В роки громадянської війни в Україні 1917– 1921 монастир та його храми було пограбовано. 1922 монастир закрито рад. владою.