ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Velykyj_kniaz (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ – титул, який надавали верховному сюзеренові щодо залежних від нього князів. Вживався у Сх. Європі доби середньовіччя. Виник у часи Київської Русі. В 11–13 ст. його носив володар гол. князівського столу – Київського. Від 2-ї пол. 12 ст., у добу удільної роздробленості, титул в. к. належав також сюзеренам деяких великих земель – Черніг., Владимиро-Суздальської.

Титул в. к. відображав владно-родинні зв'язки в системі володіння Рюриковичами держ. тер. Русі (сюзеренітет колективний), за якою старший у роду мав право на володіння гол. уділом – Київським князівством, яке вважалося доменом в. К., і на головуюче становище в князівському роду. З утворенням великих автономних князівств-земель та виділенням у рамках князівського роду окремих династій (Мономашичів, Ольговичів тощо) титул в. к. отримував старійший в гілці або дійсний володар доменіального володіння князівства-землі. Реально титул в. к. означав старійшинство і в сучасній літ. отримав назву "принципат".

Від 2-ї пол. 12 ст. заг.-рус. старійшинство не завжди пов'язано з володінням Києвом. Так, загальновизнаним в. к. Русі був владимиро-суздальський кн. Всеволод Юрійович. Згодом, на рубежі 13– 14 ст., серед його нащадків титул в. к. мав князь владимирський. З виокремленням місц. династій з'являються в. к. тверські, рязанські, моск. та ін. В 13–14 ст. титул в. к. зберігають за собою деякі із сюзеренів Черніг. землі. У 14 ст. титул в. к. отримали сюзерени Смоленського князівства. З утворенням Великого князівства Литовського та поширенням його влади на землі Київ. Русі його володарі переймають титулатуру в. к. (здогадно, перший прийняв титул в. к. Міндовг). Після Люблінської унії 1569 титул в. к. увійшов до польс. королів. титулу. З утворенням Великого князівства Московського та приєднанням колиш. великих рус. князівств титул в. к. входить до титулатури моск. володарів, з 1547 – до царського титулу, а з 1721 – до титулатури імператорів та членів імператорської родини Російської імперії.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Götz L.K. Der Titel "Grossfürst" in den altesten russischen Groniken. В кн.: Zietschrift für Osteuropäische Geschichte, t. 1. 1911
  2. Vodoff V. La titulature des princes Russes du XIe au debut du XIIIe siécle et lеs relations exterieures de la Russie Kievienne. "Revue des etudes slaves", 1983, t. 60, fasc. 1
  3. Poppe A. O tytle wielkoksiązęcym na Rusi. В кн.: Przegląd Historyczny, t. 85, z. 3. 1984
  4. Толочко О.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. К., 1992.

Посилання:
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МІНДОВГ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВЕЦЬ
  • ДЕСЯТИНА
  • ДВОРЯНИ ГОСПОДАРСЬКІ
  • ДЯКЛО
  • ЄДНАЧ
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ІМПЕРІЯ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • КАРАЇМИ
  • КНЯЗЬ
  • КОМІСАРСЬКИЙ СУД ТА МЕЖОВІ СУДДІ
  • КРАЙЧИЙ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛИТВА, ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛЮБЕЧ
  • МАРШАЛОК
  • МЕЧНИК
  • МІНДОВГ
  • МІНСЬК
  • МОНАРХІЯ
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТНИЙ ТАРИФ
  • МИТНИК
  • НЕПОХОЖІ СЕЛЯНИ
  • ОТЧИЧІ
  • ПАНИ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПОДИМНЕ
  • ПОГОНЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • ТОРГИ
  • УРЯДИ ЦЕНТРАЛЬНІ ТА НАДВІРНІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 14–18 СТОЛІТЬ
  • ВІДУМЕРЩИНА
  • ЙОСИФ І БОЛГАРИНОВИЧ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)