ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ

  Бібліографічне посилання: Дмитрієнко М.Ф. ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Velykyj_shovkovyj (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ

ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ заг. назва караванних торг. шляхів, що сформувалися у 2 ст. до н. е. (заг. довжина до 12 тис. км) та проіснували до 16 ст. і являли собою "коридори", по яких відбувався інтенсивний обмін товарами, ідеями та людьми між цивілізаціями Сходу і Заходу. Починався у центр. р-нах Китаю, далі йшов через м. Ланьчжоу на Дуньхуан (Китай), де розгалужувався на пд. і пн. шляхи. Пд. шлях проходив через м. Хотан, м. Яркенд (обидва Китай), м. Балх (нині Афганістан), м. Мерв (нині м. Мари, Туркменія); пн. шлях прямував із м. Дуньхуан на м. Турфан, м. Кашгар (Каши; обидва міста у Китаї), м. Самарканд (нині в Узбекистані), далі через м. Ніса (руїни поблизу м. Ашгабад, Туркменія), Гекатомпіл (давнє місто на пн. сх. Ірану), м. Екбатан (нині м. Хамадан, Іран) та Багдад (Ірак) і до портів Середземного м. – м. Тір (нині м. Сур, Ліван) та м. Антіохія (нині м. Антакья, Туреччина).

Формуватися почав за династії Старшої Хань (206 до н. е. – 25 н. е.), коли 138 до н.е. на Зх. спец. послом був направлений Чжан Цянь, який і відкрив сухопутне сполучення з Центр. Азією, Персією (Іраном) та ін. країнами. Назвою своєю шлях зобов'язаний виробам із шовку, які тривалий час виготовлялися лише в Китаї і були найпоширенішим товаром, що вивозився з Ханьської імперії у Передню Азію та Європу.

Кілька відгалужень цього шляху сягали Пн. Причорномор'я. У китайс. джерелах є відомості про те, що купці зупинялись у місцевостях, де потім виникли міста Тана (нині Азов) та Судак.

Нині в.ш.ш. – це об'єкт дослідження археологів та істориків, а також трансконтинентальний туристичний маршрут. Світ. співтовариство у листоп. 1987 у Парижі на XXIV сесії Ген. конф. ЮНЕСКО за ініціативою 10 країн, на тер. яких заходив або які перетинав в.ш.ш., прийняло резолюцію про розробку проекту "Комплексне дослідження “Шовковий шлях – шлях до діалогу”". Гол. ідея проекту – розвиток і зміцнення міжнац. культ. зв'язків і створення туристичних маршрутів всесвіт. значення в р-нах, якими пролягав колись в.ш.ш.

Зона спеціалізованого туризму вже частково діє. У жовт. 1998 у Тбілісі (Грузія) відбулося III Міжнар. засідання к-ту "Туризм по Шовковому шляху" в рамках проекту "Великий шовковий шлях". Понад 30 країн, у т. ч. Україна, взяли зобов'язання відродити в.ш.ш. В Україні створюється зона спец. туризму, що об'єднається з вже діючими зонами в Китаї, Туреччині, країнах Сх. й Зх. Європи. В Криму у Судаку з 1992 проводяться фестивалі-ярмарки "Великий шовковий шлях". Держ. к-т України з туризму визначив у містах України об'єкти, пов'язані з в.ш.ш.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Паркер Э. Китай, его история, политика и торговля с древнейших времен до наших дней. СПб., 1903
  2. Словарь-справочник по китайскому вопросу. М., 1927
  3. Хрестоматия по истории Китая в средние века XV–XVII вв. М., 1960
  4. Бокшанин А.А. Внешние связи Китая со странами Южных морей в конце XIV–XVI вв. М., 1965
  5. История Китая и современность. М., 1974
  6. Энциклопедия нового Китая. М., 1989.

Посилання:
  • АЗОВ
  • СУДАК - СМТ АРК
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ

  • Пов'язані терміни:
  • АЗОВСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • БАЛТІЙСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКА ДУГА
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ІТАЛІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
  • КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН
  • КИРГИЗСТАН, КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • САРАЙ
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)