ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ АРКАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ Аркадій Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Venhrzhenovskyj_A (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ АРКАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ (Венгржиновський) Аркадій Миколайович (1818 – після 1880) – чиновник, колезький асесор (1857). Н. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький), родич З.Сєраковського. 1832 закінчив Подільську г-зію (м.Вінниця). 1833–36 був у штаті проскурівської поліції, 1836–40 – у проскурівському земському суді, 1840–41 – у подільській палаті держ. маєтностей, 1841–42 – у Він. окружному управлінні; 1842 за власним бажанням переведений до Тобольського губернського правління, протягом 1843–45 – наглядач закладів Тобольського приказу громадської опіки, після чого слідом за своїм тодішнім нач., ген. М.Ладиженським, був переведений до Оренбурзької прикордонної комісії.

Надавав підтримку політ. засланцям, у т. ч. Т.Шевченкові, який подарував йому свій автопортрет. Підпав під суворий таємний нагляд жандармів. 1850 звільнений у чині губернського секретаря, повернувся в Україну, 1851 прийнятий на службу до канцелярії одес. градоначальства. Допоміг Т.Шевченкові поновити листування з княжною в.Рєпніною. 1860 став доглядачем Одес. міськ. лікарні, 1861 – секретарем магістрату. Запідозрений владою у симпатіях до польського повстання 1863–1864, пішов у відставку. 1879 намагався переїхати до Київ. чи Подільської губ., проте не одержав на це згоди властей.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Дьяков в.А. Тарас Шевченко и его польские друзья. М., 1964
  2. Писарэк Г. Пятнадцать писем Зыгмунта Сераковского и Бронислава Залеского к Аркадию Венгжиновскому. В кн.: К столетию героической борьбы "за нашу и вашу свободу". М., 1964
  3. Большаков Л.Н. Літа невольничі: Книга пошуків і досліджень про Шевченка періоду заслання. К., 1971
  4. Марахов Г.І. Т.Г.Шевченко в колі сучасників. К., 1976
  5. Спогади про Тараса Шевченка. К., 1982; Зленко Г.Д. Він був добрим приятелем Кобзаря. "Вітчизна", 1989, № 3.

Посилання:
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • РЄПНІНА ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)