ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕРЕЩИНСЬКИЙ ЙОСИП

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ВЕРЕЩИНСЬКИЙ Йосип [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vereschynskyj_J (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕРЕЩИНСЬКИЙ ЙОСИП

ВЕРЕЩИНСЬКИЙ Йосип (бл. 1530–1598) – церк. та сусп.-політ. діяч. Д-р теології. Походив зі старовинного окатоличеного укр. шляхетського роду з Холмщини. Н. в с. Верещин (поблизу сучасного польс. м. Влодава). Шкільну освіту здобув у Красноставі (нині м. Краснистав, Польща). Навч. також за кордоном, де отримав ступінь д-ра теології. 1572 – єпископський плебан, 1577 – канонік Холмської капітули. Від 1582 – абат Сецехівського монастиря (Польща). 1589 став нареченим, а з 1592 – посвяченим київ. катол. єпископом. Свою єпископську резиденцію Фастів в. перейменував на Новий Верещин. Сприяв заселенню Фастівщини, налагодив дружні стосунки з укр. козаками.

Автор низки політ. проектів, що присвячувались обороні України, а також усієї Європи від турец.-татар. нападів. У листах до рим. пап Григорія XIV, Клемента VIII, імп. Рудольфа II Габсбурга, рос. царя Федора Iвановича, а також у низці тв. – "Excitarz" (1592), "Pobudka" (1594), "Votum" (1597) – обстоював план хрестового походу європ. християн. володарів проти "поганців". Політично значущі ідеї висловив стосовно істор. реалій України кін. 16 ст. У тв. "Droga Pewna" (1590) розробив проект реорганізації Війська Запорозького на засадах найманого територіального війська. У праці "Publika" (1594) запропонував оборонний план, що передбачав заснування на Задніпров'ї (Лівобережній Україні) рицарської шк. на зразок акад. – тогочасного вищого навч. закладу, а також ордену хрестоносців (за прикладом Мальтійського духовно-рицарського ордену). в. виходив з того, що ці рицарські корпорації потребуватимуть як представників шляхти, так і рицарів міщансько-сел. походження, які за особисті заслуги могли бути нобілітованими (див. Нобілітація). Iдея перенесення на укр. ґрунт середньовічних рицарських корпорацій трансформувалася згодом в ідею козац. князівства.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Стороженко А.В. Иосиф Верещинский, бискуп киевский (1540– 1598 гг.). Его жизнь и литературная деятельность. В кн.: Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России, вып. 1. К., 1911
  2. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.). К., 1998.

Посилання:
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • НОБІЛІТАЦІЯ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • ДИКЕ ПОЛЕ
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КНЯЗІВСТВО ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ, ПРОЕКТ ЙОСИПА ВЕРЕЩИНСЬКОГО
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ШЕВЧУК ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВІТЧИЗНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)