Бібліографічне посилання: Вакуленко Л.В. ВЕРХНЯ ЛИПИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Verkhnia_Lypytsia (останній перегляд: 27.02.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕРХНЯ ЛИПИЦЯ археологічна пам'ятка – давній могильник. Пам'ятка датується періодом від 70-х рр. 1 ст. до останньої чв. 2 ст. Від назви пам'ятки пішла назва липицької культури. Досліджено 1889–90 І.Коперницьким. Розташов. у с. Верхня Липиця Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл. Матеріали розкопок опубл. 1932 М.Смішком. Відкрито 67 поховань: 60 кремацій і 7 тілопокладень, а також залишки трьох спец. вогнищ для тілопалення, т. зв. ustrina. Перебрані кістки похованих здебільшого були вміщені в накриті урни, переважно гончарні, або в ями. Супроводжуючий інвентар: керамічні посудини-приставки, фібули, ключі, ножі, шила, пряжки, дзеркальця, пряслиця, намисто.