Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З. ВЕРХНЄ СИНЬОВИДНЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Verkhnie_S (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕРХНЄ СИНЬОВИДНЕ (до 1946 – Синевидсько-Вижнє) – с-ще міськ. типу Сколівського р-ну Львів. обл. Розташов. поблизу впадіння р. Опір в р. Стрий (бас. Дністра), за 2 км від залізничної ст. Верхнє Синьовидне.

Перша згадка, ймовірно, у Галицько-Волинському літописі під 1240. Після першого поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшло до Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) увійшло до ЗУНР. 1919–39 належало Польщі. Від 1 листоп. 1939 у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). Від 1957 – с-ще міськ. типу.

У в.С. жив і працював літератор і громад. діяч Л.Данкевич, бували письменники I.Вагилевич, Я.Головацький.

Пам'ятки археол. – городища 11–12 ст., 11–13 ст.; пам'ятка арх-ри – дерев'яна церква (1888).