ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"ВЕРХОВИНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКЦІЯ"

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В. "ВЕРХОВИНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКЦІЯ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Verkhovynska_hospodarska (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕРХОВИНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКЦІЯ

"ВЕРХОВИНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКЦІЯ" – назва проваджуваної Австро-Угорщиною у Закарпатській Україні наприкінці 19 – поч. 20 ст. програми соціально-екон. політики. Програма мала на меті піднесення економіки цього відсталого на той час краю шляхом інтенсифікації землеробства, тваринництва, розвитку кооп., споживчих і кредитних спілок, банків, ремісничо-кустарних промислів. Запровадженням "В.г.а." займалася Експозитура для гірських р-нів (орган влади, що здійснював завдання "акції"), що була ств. 1897 в м. Мукачеве на чолі з угор. політиком і економістом Е.Еганом (1841–1901), звідси й ін. назва – "Акція Егана". Екон. допомога Експозитури закарп. селянам полягала в посередництві при орендуванні (землю орендували 4303 заможних г-ва) та купівлі поміщицьких земель з метою обмеження дій лихварів. Д-ва виділила кошти на поліпшення полонинського господарювання, зокрема на утримання Нижньоверечанської госп. дослідної ст., розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, птахівництва і бджільництва та деяких тех. к-р (льону, конопель), організацію т. зв. взірцевих г-в у селах Арданово і Хмільник (нині обидва села Iршавського р-ну), Дийда (нині село Берегівського р-ну), Бадалово, Пийтерфолво (нині села Виноградівського р-ну, усі Закарп. обл.) та ін., та різних госп. гуртків на селі, що створювалися для пропаганди с.-г. знань й інтенсивного ведення г-ва. Гуртківцями були, як правило, заможні селяни та місц. багатії, яким казна за пільговими цінами продавала с.-г. машини, реманент, посівний матеріал, племінну худобу, їм читалися лекції з агротехніки, організовувались екскурсії на виставки та в передові г-ва Австро-Угорщини. Для поліпшення продуктивності тваринництва мін-во землеробства Австро-Угорщини завезло в Закарпаття із Тіролю, Швейцарії та Баварії велику рогату худобу (з 1897 до 1906 – понад 1500 голів племінного молодняку), що була продана переважно заможним і середнім г-вам у 151 село Березького і Марамороського комітатів, а також завозила з держ. маєтків плідників (жеребців) і розміщувала їх у сел. г-вах.

"В.г.а." сприяла розвитку ремісничо-кустарних промислів на Закарпатті: проводилася робота з відновлення забутих нар. традиційних ремесел і створення нових, на селах діяли дрібні кооперативи-артілі та великі майстерні з виготовлення кошиків, меблів, полотна, килимів, худож. вишивки тощо. 1909, напр., в Закарпатті діяло 26 лозоплетільних і 15 деревообробних майстерень, 6 – з виготовлення очеретяних виробів, 10 – килимового вир-ва, в яких працювало понад 3700 осіб. Щоб послабити проблему безробіття, зменшити закордонну трудову еміграцію закарп. селян і зберегти дешеву робочу силу в країні (на поч. 20 ст. понад 90 тис. сел. сімей Закарпаття існували, гол. чин., за рахунок роботи за наймом), Експозитура щороку вербувала і відправляла великі групи заробітчан-контрактників (від 2 до понад 10 тис. осіб щороку) у держ. та поміщицькі г-ва Австро-Угорщини. 1907 видано новий закон про врегулювання взаємин між поміщиком і с.-г. робітниками, досить жорсткий для останніх.

Одним з важливих напрямів діяльності Експозитури було сприяння розвитку кооп. руху на селі та банк. установ у містах: 1909 на Закарпатті діяли 58 банків і ощадкас, кількість кредитних спілок 1900–13 збільшилася від 31 до 206, а їх чл. – від бл. 8 тис. до 51 тис., тобто в 6,5 разу. Заг. сума неповернутих д-ві коштів із усіх виділених нею ресурсів на фінансування "В.г.а." на поч. 20 ст. не перевищувала 50–60 тис. 0крон, тобто складала невелику частку – 1/40 сплачуваних селянами Закарпаття податків.

У цілому "В.г.а." сприяла певному піднесенню економіки гірських р-нів Закарпаття, капіталіст. поступу с. госп-ва, яке ставало все більш товарним і де відбувся певний прогрес у системах землеробства: вони еволюціонували від дво- і трипілля до багатопілля, загалом розширилися посівні площі, зросли валові збори зернових тощо. Однак ця акція не поліпшила становища осн. маси закарп. селян, утім, і сама вона, і ім'я її кер. Е.Егана (вбитого на Закарпатті, ймовірно, лихварями, незадоволеними його діями) залишилися у добрій пам'яті закарпатців.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Еган Е. Економічне положення руських селян в Угорщині. Львів, 1901
  2. Ілько в. Закарпатське село на початку XX ст. (1900–1919 рр.). Львів, 1973
  3. Нариси історії Закарпаття, т. 1. Ужгород, 1993.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • МУКАЧЕВЕ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)