ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕРВ

  Бібліографічне посилання: Баран Я.В. ВЕРВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Verv (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕРВ

ВЕРВ – назва сільс. родової общини у сх. та пд. слов'ян у переддерж. та ранньодерж. періоди (Київська Русь та Хорватія).

Відомості про в. здебільшого містяться у двох слов'ян. пам'ятках стародавнього права – "Руській правді" та Полицькому статуті (на них переважно ґрунтується історіографія питання про в.). Саме слово походить від старослов'ян. назви особливої мотузки (вірьовки), що була унікальним інструментом, за допомогою якого визначались: а) часово-просторові зв'язки в планувальній структурі розміщення жител на родовому поселенні, що фіксували генеалогію членів родової общини; б) розміри земельних ділянок заг.-сільс. общини і її частин – великосімейних госп-в.

У ранньодерж. період родова община набула правового статусу. В археол. літ. вона відома під назвою діагональних та дугоподібних структур (В.Баран), у межах яких був чітко фіксований родинний зв'язок між старшими і молодшими поколіннями, а також побічними родичами. Сучасна етнографія виділяє дві фази в еволюції родової общини: ранньородову, побудовану на горизонтальній спорідненості в рамках одного покоління, та пізньородову або розвинуто-родову, що об'єднує групу родичів і по вертикалі, які походять від спільного предка. У другій фазі утворюється парна сім'я, відбувається сегментація родової общини (у мові пд. слов'ян остання фіксується словом в.). Основною її життєтворчою клітиною стає велика патріархальна сім'я. Етнографи виділяють три типи общин: мінімальну, яку утворює велика сім'я – лінідж; медіальну, представлену селищем; і максимальну, яку складають кілька або багато селищ, що утворюють економічно самодостатній соціальний організм. Максимальна община набуває рис, характерних для племінної протодержави - вождівства. На цьому етапі починається процес переходу до сусідської общини, хоч родові відносини ще тривалий час залишаються визначальними. За відомостями Полицького статуту в. доживає до 15–16 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Греков Б.Д. Киевская Русь. М., 1953
  2. Довженок в.Й. Землеробство Древньої Русі. К., 1961
  3. Васильев Л.С. Протогосударство – чифдом как политическая структура. "Народы Азии и Африки", 1981, № 6
  4. Баран Я.В. Походження українського народу. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАРАН ВОЛОДИМИР ДАНИЛОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ

  • Пов'язані терміни:
  • ГРОМАДА
  • СЕЛО
  • ВИРА
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)