ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vesternizatsiia (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ

ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ (англ. western від west – захід) – термін, що використовується переважно на позначення процесу запозичення елементів зх. к-ри ін. к-рами, але також ним позначають процес експансії масової амер. к-ри в усі ін. к-ри. Походить, імовірно, від назви жанру амер. кінематографу "вестерн". Інколи як синоніми терміна "В." вживають поняття "європеїзація", "американізація", "модернізація", "глобалізація".

Теорія в. первісно була розроблена для пояснення розвитку Японії 19–20 ст. В. може бути повною або частковою. Повна в. охоплює всі сфери життя того чи ін. сусп-ва. Заг. схема процесу повної в. є такою: на першому етапі спостерігається намагання відгородитися від впливу зх. к-ри; на другому – відбувається запозичення тех. і військ. досягнень зх. цивілізації, що зумовлює модернізацію економіки та життя сусп-ва в цілому; на третьому – засвоюються зх. духовні цінності. За часткової в. (за С.Хантінгтоном – "вестернізація без модернізації") запозичуються лише деякі елементи зх. способу життя. Процес в., з одного боку, відкриває доступ до найкращих здобутків зх. к-ри, науки та техніки, а з ін. – спричиняє руйнування традиційних цінностей, а отже – моральну деградацію та атомізацію сусп-ва.

В Україні перша хвиля в. спостерігалася в 1-й пол. 17 ст. і була реакцією на наступ католицизму. Виникнення Укр. козац. д-ви великою мірою стало результатом засвоєння укр. козацтвом зх. цінностей життя. Наприкінці 17 – поч. 18 ст. вихідці з України брали активну участь у процесах в. в Рос. д-ві (реформи Петра I). Друга хвиля в. (як нищення самобутності) мала місце після скасування автономного устрою Гетьманщини 1764 та зруйнування Запорозької Січі 1775 військами Російської імперії. Подальші дві хвилі в. були спільними з процесом рос. в. після реформи 1860-х рр. та після 1900-х рр. За часів існування СРСР можна виділити ще два етапи в. – 1930-х рр. та 2-ї пол. 1950-х – 1960-х рр. Нинішній політ. курс незалежної України на входження до європ. та євроатлантичних структур започаткував нову хвилю в.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії, т. 1–2. К., 1995
  2. Любарский Г.Ю. Морфология истории: Сравнительный метод и историческое развитие. М., 2000.

Посилання:
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АГМЕД ІІІ
  • ІМПЕРІЯ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЯ
  • СТАМБУЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)