ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІДХІДНИЦТВО З КОЛГОСПІВ В УСРР

  Бібліографічне посилання: Марочко В.І. ВІДХІДНИЦТВО З КОЛГОСПІВ В УСРР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vidkhidnytstvo_USRR (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІДХІДНИЦТВО З КОЛГОСПІВ В УСРР

ВІДХІДНИЦТВО З КОЛГОСПІВ В УСРР – контрольно-регулятивна система вербування робочої сили з колгоспів, запроваджена в роки перших п'ятирічок (див. П'ятирічні плани). Перехід до планового найму робочої сили з колгоспів і сел. г-в започаткувала постанова Наркомату праці та Колгоспцентру СРСР "Про залучення робочої і тяглової сили з колгоспів" від 11 лют. 1931. Наймання робочої сили відбувалося шляхом укладання угоди між підпр-вами та правліннями колгоспів. На поч. берез. 1931 Колгоспцентр, однак, скасував своє попереднє рішення, однак практика відхідництва була визнана необхідною у постанові ЦВК та РНК СРСР "Про відхідництво" від 30 черв. 1931. Колгоспникам та "селянам-одноосібникам", що укладали договори про відхідництво, надавали пільги (зокрема, звільняли від неземлеробського податку, від відрахувань до громад. фондів колгоспів, забезпечували роботою у колгоспі після повернення з відходу). Держ. органи, що наймали колгоспників-відхідників, сплачували вартість проїзду, видавали добові (2 крб. 50 коп. на день), забезпечували житлом. Пільги не надавалися, якщо найманець порушував угоду про термін роботи. Правління мали терміново видавати довідки колгоспникам-відхідникам про членство в колгоспі, а також зобов'язувалися не відкликати їх до завершення терміну угоди. 1931 Наркомат праці СРСР визначив план вербування робочої сили – 7,7 млн осіб, у т. ч. для лісозаготівель – 2,2 млн, для радгоспів – понад 2 млн, для пром. буд-ва – 1,3 млн, для сплавлення лісу – понад 1 млн осіб. Вербування відбувалося переважно за рахунок сільс. нас. У лип. 1931 Центр. контрольна комісія ВКП(б) та 0Контрольна комісія Робітничо-селянської інспекції СРСР вимагали від держ. органів укладання ними угод безпосередньо з колгоспами, а також з конкретним відхідником. Для роботи з вербування колгоспників створювалися групи відхідництва та інспекторів при секторі праці Колгоспцентру.

17 берез. 1933 ЦВК та РНК СРСР скасували постанову "Про відхідництво" від 30 черв. 1931, запровадивши нову – "Про порядок відхідництва". Відхідником вважали того колгоспника, який "пішов у відхід на основі спеціального, зареєстрованого в правлінні колгоспу договору з держорганами". Постановою РНК УСРР та ЦК КП(б)У від 9 квіт. 1933 відхід колгоспника дозволявся лише з письмової згоди правління колгоспу на конкретно визначений термін. Система відхідництва виконувала своєрідну функцію обліку сільс. нас. Паспортна система не поширювалася на колгоспників, а тому відхідництво надавало певні умови селянам придбати паспорт. У верес. 1934 Раднарком СРСР обмежив таку можливість. Водночас підпр-вам паспортизованої смуги дозволялося брати на роботу колгоспників-відхідників без договору, але за умови наявності в них паспортів і довідок з колгоспів про дозвіл на вербування.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Известия ЦИК СССР, 1931, 1 июля
  2. Вісті ВУЦВК, 1931, 11, 20 верес.
  3. Вісті ВУЦВК, 1933, 13 берез.
  4. Комуніст, 1933, 9 квіт.
  5. Индустриализация СССР 1929–32 гг.: Документы и материалы. М., 1970
  6. Попов в.П. Паспортная система в СССР (1932–1976). "Социалистические исследования", 1995, № 8.

Посилання:
  • П'ЯТИРІЧКИ, П'ЯТИРІЧНІ ПЛАНИ

  • Пов'язані терміни:
  • ВІДХІДНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)