ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІДУМЕРЩИНА

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. ВІДУМЕРЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vidumerschyna_staroukrainskim (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІДУМЕРЩИНА

ВІДУМЕРЩИНА – рухоме й нерухоме майно, яке, згідно з давнім укр. правом, переходило після смерті господаря, в якого не залишалося спадкоємців чол. статі, до сюзерена або д-ви. У давньорус. період в. надходила великому князеві, з якої, у разі наявності у померлого доньок, останнім виділялася певна частина. За литов.-польс. доби рухоме й нерухоме майно померлого господаря передавалося його спадкоємцям, навіть якщо серед них не було синів небіжчика, але в цьому випадку спадкоємці видавали сюзеренові або д-ві в. – податок худобою, або ж не сплачували її зовсім, якщо особа жін. статі виходила заміж за повноцінного господаря (здатного в повному обсязі сплачувати податки або відбувати військ. службу). В Гетьманщині 17–18 ст. В. брали лише у випадках, коли в померлого господаря не залишалося спадкоємців і він не залишив заповіту на користь конкретних осіб, церкви чи громади.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі (XVI– XVIII ст.). В кн: Праці комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права, вип. 4–5. К., 1928
  2. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат XV–XVIII ст. К., 1976
  3. Гурбик А.О. Копні суди на українських землях у XIV–XVI ст. "УІЖ", 1990, № 10
  4. Його ж. Ментальність українського середньовіччя: правосвідомість селянства в XIV–XVI ст. В кн.: Український історичний збірник, вип. 1. К., 1997
  5. Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998
  6. Гошко Ю.Г. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV–XIX ст. Львів, 1999
  7. Гримач М.В. Дискусійні аспекти трактування терміна "звичаєве право". "Етнічна історія народів Європи", 2001, вип. 8
  8. Гурбик А.О. Правові уявлення та народна правосвідомість. В кн.: Українське суспільство на зламі середньовіччя та нового часу. К., 2001.

Посилання:
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)