Бібліографічне посилання: Бачинська О.А. ВІЙСЬКО КРИМСЬКО-ТАТАРСЬКЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vijsko_krymsko_tatarske (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЙСЬКО КРИМСЬКЕ ТАТАРСЬКЕ – умовна назва військ. формувань, створених з мешканців Крим. п-ва після приєднання Криму до Російської імперії (1783). За указом імп. Катерини II від 1 берез. 1784 з нас. Криму мало бути сформовано п'ять кримськотатар. дивізіонів (у складі кожного – 7 офіцерів та 200 нижніх чинів). Спочатку було створено три дивізіони, а наприкінці 1787 їх об'єднали у два під назвою Таврійського нац. кінного війська. 1790 започатковано ще чотири дивізіони і всіх разом направлено на кордони з Річчю Посполитою. Протягом 1792–96 їх розформували. 1807–08 з ініціативи крим. татар, які бажали утримувати на власні кошти ополчення, було сформовано чотири кінних полки: Сімферопольський, Перекопський, Євпаторійський, Феодосійський. Полки відправлено на кордон з Пруссією. 1812 перші два полки увійшли до складу 1-ї Рос. армії, Феодосійський – до 2-ї, Євпаторійський – до 3-ї. Останній активної участі у Війні 1812 не брав через нестачу зброї, а Перекопський та Сімферопольський брали участь у битвах біля Смоленська (нині місто в РФ), Можайська (нині місто Моск. обл., РФ), Бородіно (див. Бородінська битва 1812), Малоярославця (нині місто Калузької обл., РФ), Тарутино (нині село Калузької обл., РФ); Феодосійський воював під Кобрином, Пружанами (нині обидва міста Брестської обл., Білорусь), Городечній (нині село Брестської обл., Білорусь). Після закінчення закордонного походу рос. армії 1813–14 полки розформували.

1827 з татар, які мали бойові відзнаки за колиш. військ. службу, сформували лейб-гвардії кримськотатар. ескадрон, який зарахували до лейб-гвардії козац. полку. У складі цього полку ескадрон брав участь в облозі м. Варна (Болгарія) під час російсько-турецької війни 1828–1829. Згодом його поділили на дві частини, кожна з яких мала чотири взводи. Одна частина перебувала при лейб-гвардії козац. полку на службі у Санкт-Петербурзі, ін. – у Криму. Нижчі чини ескадрону служили 15 років: один рік у Криму, а 4 роки – у С.-Петербурзі й знов так само. Під час Кримської війни 1853–1856 одна частина ескадрону несла службу на узбережжі Балтійського М., а друга – брала участь у боях на р. Чорній (Крим).

26 трав. 1863 ескадрон було ліквідовано, а замість нього в складі Власного Його Величності Олександра II конвою сформовано команду лейб-гвардії крим. татар.

Надалі в складі різних формувань, під різними назвами в.К.т. проіснувало до поч. 20 ст., брало участь у російсько-турецькій війні 1877–1878, виконувало ін. військ. службу.