ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 60-70-Х РР. ХІХ СТ.

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 60-70-Х РР. ХІХ СТ. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vijskovi_reformy (останній перегляд: 25.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 60-70-Х РР. ХІХ СТ.

ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 1860–1870-х РОКІВ в Російській імперії – заходи з реорганізації рос. армії задля її модернізації. Реформи здійснювалися під кер-вом військ. міністра Д.Мілютіна, і тому в істор. літ. часто називаються "реформами Мілютіна". Осн. їхнім завданням було переоснащення армії найновішими видами зброї, збільшення чисельності підготовленого до бойових дій військ. резерву. Від 1874 замість рекрутських наборів (див. Рекрутська повинність) вводилася військова повинність загальна (від проходження служби в армії звільнялися ті призовники, які зараховувалися в ополчення; народи Півночі, Серед. Азії, деякі народи Кавказу та Сибіру; служителі культу). У зв'язку з переходом флоту від парусного до парового сталася докорінна реорганізація військ.-мор. сил. Змінювалися функції Військ. мін-ва, до обов'язків якого відтоді не входило розв'язання військ.-адм. питань місц. значення: мін-во мало займатися лише заг.-армійськими проблемами. 1862–64 створено військ. округи (див. Військовий округ); усі військ. формування та установи, що перебували на тер. військ. округу, підпорядковувалися його командувачу. Тер. України входила до складу 3 округів – Київ., Одес. (1862) та Харків. (1864). Військ. реформи передбачали навчання солдат всьому тому, що необхідно було для ведення тогочасного бою. Докорінно змінювалася підготовка офіцерських кадрів. Збільшилася кількість військ.-навч. закладів, які поділялися на 4 групи: вищі (академії), серед. (спец. і юнкерські уч-ща), серед. заг.-освіт. (військ. г-зії, кадетські корпуси) та нижчі (військ. шк.). Розширився доступ до військ. вузів для представників усіх верств нас. Це, з одного боку, зміцнило командний склад армії, з ін. – викликало невдоволення дворянства, яке раніше обіймало практично всі офіцерські посади. Особлива увага була приділена підготовці молодшого командного складу, який випускали юнкерські уч-ща (1874 їх було 16). У подальшому Військ. мін-во відкрило при МосК., Київ. та Єлизаветградському юнкерських уч-щах спец. від-ня для підготовки офіцерів, які мали посідати в армії більш високі посади.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Зайончковский П.А. Военные реформы 1860–1870 годов в России. М., 1952
  2. Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в XIX веке. М., 1972.

Посилання:
  • ДВОРЯНСТВО
  • РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ
  • ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ

  • Пов'язані терміни:
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • РОСІЯ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА
  • ВІЙСЬКОВІ ГУБЕРНАТОРИ
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)