ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ

  Бібліографічне посилання: Науменко К.Є. ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vijskovi_zvannia (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ

ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ТА ВІЙСЬКОВІ РАНГИ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ УКРАЇНИ Військ. звання (ВЗ) – персональні ранги військовослужбовців і військовозобов'язаних запасу, які визначають їх службово-правовий стан і підпорядкування. Система ВЗ склалася на основі системи військ. рангів (ВР), у процесі розбудови регулярних військ європ. д-вами у 15–16 ст. Система ВР – це, по суті, система чинів, посад у війську. В укр. збройних формуваннях ВР набули поширення в добу козацтва. Перший реєстр 1601, доповнений Б.Хмельницьким 1654, визначав ранги: козак, курінний отаман, сотник, полковник козацький, кошовий отаман, гетьман. Поруч із ними існували, зокрема в артилерії, ін. ранги – обозний, хорунжий, бунчужний. У рос. війську, де після руйнації козацтва служили укр. вояки, ВЗ з'явилися в серед. 16 ст. Впроваджені Військ. уставом 1716 та впорядковані Табелем про ранги 1722 персональні ВЗ існували в Російській імперії до її розпаду 1917.

Від 1868 українці, які проживали на землях, підвладних Австро-Угорщині, зобов'язані були служити у війську цієї д-ви.

Після Жовтневої революції 1917 Українська Центральна Рада розгорнула військ. буд-во на основі концепції переходу від регулярної армії до нар. міліції. Розпорядженням Ген. секретарства військ. справ від 17 листоп. та "Статутом Української Народної Армії", затвердженим Ген. військ. секретарем С.Петлюрою 17 груд. 1917, існуючі в укр. військах ВЗ рос. армії були скасовані. Скасовано було й саму систему ВЗ. Натомість впроваджено ВР: козак, ройовий, чотовий, бунчужний, підсотенний, сотенний, курінний, осавул, полковник, отаман д-зії, отаман корпусу.

У процесі розбудови ЗС Української Держави (квіт.–груд. 1918) з ініціативи гетьмана П.Скоропадського систему ВЗ відновлено. Наказом військ. міністра ген.-полк. О.Рагози від 16 січ. 1918 впроваджено ВЗ, які відображали нац. традиції та істор. минуле України. В сухопутних військах: рядові козаки – козак, гуртковий; підстаршини – ройовий, чотовий, бунчужний; заст. старшини – підхорунжий; молодша старшина – хорунжий, значковий; булавна старшина – сотник, військовий старшина, полковник; ген. старшина – ген. хорунжий, ген. значковий, ген. бунчужний. Згодом ВЗ доповнилися рангом підполковника, а ген. старшини отримали найменування: генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник. У трав. 1918 міністр мор. справ Укр. Д-ви М.Максимів затвердив ВЗ на ВМФ: корабельний гардемарин, мічман, лейтенант, старший лейтенант, капітан 2-го рангу, капітан 1-го рангу, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.

З приходом до влади Директорії УНР в груд. 1918 наказом військ. міністра О.Осецького персональні ВЗ в Армії Української Народної Республіки було скасовано й відновлено систему ВР часів УЦР. 9 квіт. 1919 набув чинності наказ про "Нові ступені", згідно з яким введено посади: для козаків і підстаршин – козак, ройовий, чотовий, бунчужний, підхорунжий; для старшин – хорунжий, чотар, сотник, осавул, полковник; отаманних старшин – отаман, кошовий, а також наказний отаман і гол. отаман. Система ВЗ в Армії УНР остаточно була впорядкована наказом Головнокоманд. військами УНР 12 берез. 1920, згідно з яким прийнято ранги: козаків – козак, гуртковий; підстаршин – ройовий, чотовий, бунчужний, підхорунжий; молодших старшин – хорунжий, поручник, сотник; булавних старшин – підполковник, полковник; ген. старшин – генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник.

В Українській Галицькій армії ухвалою Української національної ради ЗУНР та наказом Держ. секретаря військ. справ полк. Д.Вітовського 13 листоп. 1918 були впроваджені ВЗ: стрільців – стрілець, старший стрілець; підстаршин – вістун, десятник, старший десятник, булавний старший десятник, підхорунжий; молодших старшин – хорунжий, чотар, поручник, сотник; булавних старшин – отаман, підполковник, полковник; генералів – генерал-чотар, генерал-поручник, генерал-сотник. Зокрема, генеральськими званнями були відзначені: А.Вольф, А.Кравс, В.Курманович, О.Микитка, Г.Стефанів, М.Тарнавський, Г.Ціріц.

Після Жовтневої революції 1917 на підконтрольних рад. уряду тер. декретом РНК від 16 груд. 1917 ВЗ у війську були скасовані (відновлені 22 верес. 1935). ВР, зокрема в Укр. Червоній армії (існувала в УСРР 1919–22), визначалися посадами: червоноармієць, командир відділення, взводу, роти, батальйону, полку, нач. д-зії та ін.

У створеній в роки Другої світової війни Українській повстанській армії ВЗ впроваджені наказом команд. Д.Клячківського від 27 серп. 1943. В основу покладено традиції рангової системи доби української революції 1917–1921. У сухопутних військах: козаки – козак, вістун; підстаршини – десятник, старший десятник, підхорунжий; молодша старшина – хорунжий, поручник, сотник; булавна старшина – осавул, підполковник, полковник; ген. старшина – генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник, генерал піхоти (артилерії, кінноти, літунства, панцерних, інженерних військ). 1944 головнокоманд. УПА Р.Шухевич вніс деякі зміни до системи ВЗ: козаки – козак, старший козак; підстаршини – роєвий, чотовий, бунчужний, підхорунжий; молодша старшина – хорунжий, поручник, сотник; булавна старшина – майор, підполковник, полковник; генерали – генерал-хорунжий, генерал-майор, генерал-полковник. Званням генерала-хорунжого відзначені Д.Грицай, Л.Ступницький, Р.Шухевич. Цим же наказом впроваджено ВЗ Укр. ВМФ: моряків – матрос, матрос-вістун; підстаршин – десятник, старший десятник, підхорунжий; молодша старшина – молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант; булавна старшина – капітан-лейтенант; ген. старшина – контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал, адмірал флоту.

Сучасні ЗС України, в цілому, успадкували ВЗ ЗС СРСР. Законами України від 24 берез. 1999 затверджено армійські звання: рядового складу – рядовий, старший солдат; сержантського – молодший сержант, сержант, старший сержант, старшина; прапорщиків – прапорщик, старший прапорщик; молодших офіцерів – молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан; старших офіцерів – майор, підполковник, полковник; вищого офіцерського складу – генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник, генерал армії України; флотські звання: рядового складу – матрос, старший матрос; старшинського – старшина 2-ї статті, старшина 1-ї статті, гол. старшина, гол. корабельний старшина; мічманів – мічман, старший мічман; молодших офіцерів – молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан-лейтенант; старших офіцерів – капітан 3-го рангу, капітан 2-го рангу, капітан 1-го рангу; вищого офіцерського складу – контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал (див. також Військові відзнаки рангові в збройних формуваннях України).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Літопис Української Повстанської Армії, т. 1. Торонто, 1989
  2. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів, 1992
  3. Кетрос Д. Украинский державный флот. К., 1992
  4. Задунайський в. Ранги і посади Наддніпрянської армії. "Київська старовина", 1994, № 4
  5. Литвин М. Українсько-польська війна 1918– 1919 рр. Львів, 1998
  6. Військові статути Збройних Сил України. К., 2000
  7. Тынченко Я. Армия Украины. 1917–1920. М., 2002
  8. Армія безсмертних. Львів, 2002.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕТЬМАН
  • ГРИЦАЙ ДМИТРО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КЛЯЧКІВСЬКИЙ РОМАН-ДМИТРО
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КОЗАРОВИЧІ, БАГАТОШАРОВА АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • КРАВС АНТІН
  • КУРІННИЙ ОТАМАН
  • КУРМАНОВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • МАКСИМІВ МИКОЛА ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • МИКИТКА ОСИП
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • РАГОЗА ОЛЕКСАНДР ФРАНЦОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1918
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СОТНИК
  • СТЕФАНІВ ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ 1722
  • ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЦІРІЦ ГУСТАВ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЗУНР
  • ВІЙСЬКОВІ ВІДЗНАКИ РАНГОВІ В ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАННЯХ УКРАЇНИ
  • ВІТОВСЬКИЙ ДМИТРО
  • ВОЛЬФ АРНОЛЬД

  • Пов'язані терміни:
  • ВІЙСЬКОВІ ВІДЗНАКИ РАНГОВІ В ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАННЯХ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)