ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ МАЄТНОСТІ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ВІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ МАЄТНОСТІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vilni_vijskovi_maietnosti (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ МАЄТНОСТІ

ВІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ МАЄТНОСТІ – одна з категорій маєтностей, земельних угідь (нерідко з руднями, будами, млинами, гуральнями, лісами, пасовиськами тощо), сіл і м-к у Гетьманщині 2-ї пол. 17–18 ст., які юридично становили держ. власність. Утворилися в ході національної революції 1648–1676 гол. чин. за рахунок відібрання та перерозподілу королівщин (володінь, що до цього часу безпосередньо належали Короні і надавалися за службу в тимчасове користування урядовцям Речі Посполитої), великої земельної власності монастирів (переважно катол.) і шляхти. За даними ревізії (перепису) 1729–30, чисельність дворів у в.в.м. Лівобережної України становила бл. 30 % дворів у всіх категоріях маєтностей. Їхнє оподатковуване нас. порівняно з посполитими приватних, монастирських і рангових володінь могло вільніше розпоряджатися земельними ділянками та особистим майном, займатися торгівлею, промислами, мисливством тощо, сплачуючи різноманітні податки і виконуючи повинності на користь місц. службового апарату й утримання війська. в.в.м. становили осн. земельний фонд для різноманітних пожалувань царів, гетьманів, полковників. У зв'язку з розвитком кріпосницьких відносин, а також через великодержавницьку політику уряду Російської імперії ця категорія маєтностей на кін. 18 ст. поступово зникла.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Барвинский в.А. Крестьяне в Левобережной Украине в XVII– XVIII вв. Х., 1909
  2. Ткаченко М.М. Нариси з історії селян на Лівобережній Україні в XVII–XVIII ст. К., 1931
  3. Дядиченко в.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959
  4. Стецюк К.І. Народні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 50–70-х роках XVII ст. К., 1960
  5. Гуржій О.І. Заїмка землі й вільні військові села та містечка в загальному розвитку аграрних відносин на Лівобережній Україні (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.). В кн.: Історія та історіографія України: Збірник наукових праць. К., 1985
  6. Борисенко в.І. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. К., 1986.

Посилання:
  • БУДА
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПОСПОЛИТІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЗУПОЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)