ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІЛЬСОН ТОМАС ВУДРО

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. ВІЛЬСОН Томас Вудро [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vilson_T (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІЛЬСОН ТОМАС ВУДРО

ВІЛЬСОН (Wilson) Томас Вудро (28.12.1856–03.02.1924) – 28-й президент США (1913–21) від Демократ. партії. Н. в м. Стентон (шт. Віргінія) у сім'ї пресвітеріанського пастиря. Закінчив Прінстонський ун-т (1879, м. Прінстон, шт. Нью-Джерсі), 1890–1902 – проф., 1902–10 – ректор цього ун-ту. 1910–12 – губернатор шт. Нью-Джерсі.

1912 в. переміг на президентських виборах. 1913–14 здійснив низку заходів, спрямованих на демократизацію політ. життя й реформування економіки. За його президентства було прийнято 17-ту поправку до конституції США, яка визначила обрання Сенату безпосередньо громадянами США, знижено митні тарифи, схвалено антитрестівський закон Клейтона, розширено держ. підтримку фермерів, запроваджено прогресивний податок на прибуток, створено мін-во праці, обмежено працю дітей, засновано Федеральну резервну систему, яка сприяла фінансово-банк. забезпеченню екон. прогресу США.

3 серп. 1914 в. проголосив нейтралітет США у Першій світовій війні. Це дало змогу США за рахунок поставок товарів країнам-учасницям війни швидко наростити пром.-аграрний потенціал, стати світовим кредитором. 1916 в. вдруге обрано президентом під гаслом "Він утримав нас від війни". в. оновив амер. зовн.- політ. доктрину: амер. месіанізм трактував як право "захищати демократію" в усьому світі, принцип "відкритих дверей" щодо Китаю поширив на ін. країни, доповнивши принципом "свободи морів" – правом необмеженої торгівлі й у воєн. час. США виступили проти старої системи колоніалізму, за досягнення політ. цілей цивілізованими екон. засобами. Будучи країною іммігрантів, США включали до зовн.-політ. гасел підтримку нац. прагнень народів. Відстороненість США від глобальної політики давала їм змогу виступати проти "таємної дипломатії", а лише недавнє створення постійної армії – висловлюватися за роззброєння. Прагнучи мати роль арбітра в збройному протистоянні Антанти і Центр. д-в Європи, в. діяльно розробляв програму повоєн. врегулювання. Оголосивши 2 квіт. 1917 війну Німеччині, США не приєдналися до Антанти, заявивши, що виступають на її боці як "асоційована держава". Це дало змогу в. і далі проводити окрему дипломатичну лінію, використовуючи передові ідеї, що походили, зокрема, з Європи. Гол. з них – створення міжнар. орг-ції забезпечення миру, що була трансформована у проект Ліги Націй. 8 січ. 1918 оголошено "14 пунктів" в., що становили "програму миру" та повоєн. міжнар. устрою.

В. не включив питання про статус України до переліку міжнар. проблем, розв'язання яких передбачали "14 пунктів". Складені у жовт. 1918 "Коментарі" до мирної програми згадували про українців лише в роз'ясненнях до трьох пунктів: 6-го, що стосувався майбутнього Росії, 10-го, що стосувався Австро-Угорщини, і 12-го, що стосувався Польщі. "Пункти..." в. дали змогу учасникам Паризької мирної конференції 1919– 1920 та представникам США не зважати на інтереси України. Заг. політика в. щодо Росії, на початку непослідовна, невдовзі вилилася в участь США в антирад. інтервенції. При розгляді ін. питань в. зіткнувся з протидією своїх партнерів Ж.Клемансо і Д.Ллойд- Джорджа, йому не вдалося досягти консенсусу у власній команді та перебороти зростання незадоволення в Конгресі США. Одним з небагатьох досягнень в., зафіксованих у Версальському мирному договорі 1919, стало включення до нього Статуту Ліги Націй. Та саме через це 19 берез. 1920 Сенат США не ратифікував договір з Німеччиною. Розсварений зі своїми соратниками та тяжкохворий в. не витримав удару: не виявляв в останній рік президентства помітної активності та зовсім припинив публічну діяльність після виходу на пенсію.

П. у м. Вашингтон.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Архив полковника Хауза, т. 1–4. М., 1937–45
  2. Симоненко Р.Г. Імперіалістична політика Антанти і США щодо України в 1919. В кн.: Паризька мирна конференція і антирадянська інтервенція на Україні. К., 1962
  3. Уткин А.И. Дипломатия Вудро Вильсона. М., 1989
  4. Киссинджер Г. Дипломатия. М., 1997
  5. Камінський Є., Дашкевич А. Політика США щодо України. К., 1998.

Посилання:
  • АНТАНТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

  • Пов'язані терміни:
  • АМЕРИКАНСЬКА НАРОДНА РАДА УГРО-РУСИНІВ
  • БЕССАРАБСЬКИЙ ПРОТОКОЛ1920 Р.
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • НОТА КОЛБІ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • РУЗВЕЛЬТ ФРАНКЛІН ДЕЛАНО
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ЖАТКОВИЧ ГРИГОРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)