ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 РР.

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 РР. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vinnytski_oborony_1651 (останній перегляд: 15.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 РР.

ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 – героїчні оборони міщанами і козаками від польс. підрозділів м. Вінниця у роки національної революції 1648–1676. Оборона 1651 тривала від 1 до 10 берез. Польс. військо (разом зі слугами 24–26 тис. осіб), очолюване гетьманом великим коронним М.Калиновським, 10 лют. 1651 вторглося на Брацлавщину. До кін. лют. були захоплені Красне (нині село Тиврівського р-ну), Мурафа (нині село Шаргородського р-ну), Шаргород, Чернівці (нині с-ще міськ. типу) та ін. міста. Кальницький (він.) полк. I.Богун зібрав осн. сили полку (бл. 2-х тис. козаків) у Вінниці. Центром оборони було обрано монастир, навколо якого зведено три лінії укріплень, а на р. Пд. Буг прорубано ополонки, замасковані соломою і снігом. 1 берез. з'явився авангард поляків на чолі з полк. С.Лянцкоронським. I.Богун вмілим маневром заманив його в пастку і атакував. Під лід провалилися десятки жовнірів, ін. поспішно відступили під стіни замку. Ввечері прибули осн. сили польс. війська. Вночі, запаливши в кількох місцях місто, він. міщани і козаки відступили до укріплених позицій біля монастиря. Упродовж 2 берез. їх штурмували жовніри. В ніч на 3 берез. I.Богун зробив вилазку в польс. табір, під час якої був поранений у голову. Відбиваючи ворожі приступи, козаки і міщани 3 берез. відступили до другої лінії оборони, а 5 берез. – до третьої. Переговори, що розпочиналися 4 берез. і 7 берез., зазнали невдачі, оскільки М.Калиновський хотів розправитися з оборонцями міста. Послані Б.Хмельницьким на допомогу I.Богунові полки 9 берез. неподалік від м-ка 0Липовець розгромили польс. роз'їзд. Переслідуючи жовнірів, уман. полк. Й. Глух 10 берез. напав на ворожий обоз під Вінницею. Зробили вилазку й обложені козаки. Охоплене панікою польс. військо, кинувши бл. 1 тис. поранених і хворих жовнірів, розпочало поспішний відступ до м. Бар. Він. оборона 1651 відіграла вирішальну роль у провалі плану польс. командування оволодіти Брацлавщиною.

Оборона 1671 м. Вінниця відбувалася 4–5 верес. У серед. серп. 1671 14–15-тис. (разом із слугами) польс. військо під проводом великого коронного гетьмана Я.Собеського (див. Ян ІІІ Собеський) напало на Брацлавщину й захопило села Печера (нині село Тульчинського р-ну), Батіг (нині с. Четвертинівка Тростянецького р-ну), міста Немирів, Дзялів (нині с. Кам'яногірка Жмеринського р-ну) та ін. міста й м-ка. Він. козаки перетворили своє місто в одне з найбільших вогнищ опору ворогам. Невеликі загони місц. козац. залоги повели активну партизан. боротьбу. Я.Собеський 1 верес. послав проти них 1–2 тис. жовнірів на чолі з Г.Любомирським. На світанку 4 верес. поляки увірвалися до Вінниці. Козаки і міщани зачинилися в Єзуїтському костьолі і протягом 6 годин відбивали атаки поляків. Тільки після того, як більшість захисників полягла, костьол опинився в руках ворога. Незважаючи на це, 120 козаків, які засіли під його дахом, продовжували битися до ранку 5 верес. Коли їх залишилося бл. двох десятків, вони склали зброю. Сотника і сімох старшин відіслали до Я.Собеського, який знаходився в Барі, решті захисників відрубали голови. Було знищено майже всіх чоловіків, яких запідозрили в опорі. Більшість жінок і дітей забрали в неволю (згодом за наказом коронного гетьмана їх звільнили). За розпорядженням Я.Собеського 11–12 верес. були зруйновані замок і залишки міськ. укріплень.

Дж.: Werdum U. Tagregister von dem Feldzug Welchen die polnische Armee… durch Podolien und die Ukraine Verrichtet… В кн.: Scriptores rerum Polonicarum, t. IV. Krak_w, 1878; Pamiętnik Jana Floriana Drobysza Tuszynskiego. В кн.: Dwa pami_tniki z XVII w. Warszawa–Krakόw, 1954.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Iсторія України в документах і матеріалах, т. 3. К., 1941
  2. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. Нью-Йорк, 1985
  3. Грушевський М. Iсторія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996
  4. Мицик Ю.А. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. у першоджерелах. "УIЖ", 1998, № 6
  5. Смолій в.А., Степанков в.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • БОГУН ІВАН
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГЛУХ ЙОСИП
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ШАРГОРОД
  • ВІННИЦЯ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ГУЛЕВИЧІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)