ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВІРМЕНІЯ

  Бібліографічне посилання: Шилова А.В. ВІРМЕНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Virmeniia (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВІРМЕНІЯ

ВIРМЕНIЯ, Республіка Вірменія – д-ва, розташов. у пд. ч. Закавказзя. Тер. – 29,8 тис. км 2. Нас. 3,8 млн осіб (кін. 1999): вірмени (89 %), решта – азербайджанці, росіяни, курди, українці та ін. Адм.-тер. поділ – марзи (губернії), міськ. і сільс. громади. Столиця – Єреван. У в. запропонована змішана форма держ. правління. Офіц. мова – вірм. Грошова одиниця – драм.

У 9–6 ст. до н.е. в. входила до складу рабовласницької д-ви Урарту. В 6 – на поч. 2 ст. до н.е. вірм. царство перебувало під владою династії царів давньоперської д-ви Ахеменідів (558–330 до н.е.) і династії, яка правила в д-ві Селевкідів (312–64 до н.е.). У 1 ст. до н.е. в. – об'єкт боротьби між Рим. імперією і Парфянським царством. У 3–4 ст. В. підпала під владу Iрану.

Вірмени – одна з найдавніших християн. націй у світі. Християнство стало їхньою держ. релігією в 4 ст. (див. Вірменська Апостольська церква).

Протягом 7–15 ст. вірмени зазнали навал арабів, візантійців, турків-сельджуків, монголо-татар, військ Тімура (Тамерлана). 1064 після нападу турків-сельджуків частина вірмен осіла в Криму й Україні. В 11–12 ст. у Києві існувала колонія вірмен-купців. Після падіння д-ви вірмен у Кілікії (нині пд. ч. центр. Туреччини; 2-га пол. 14 ст.) вірм. колонії в Криму зросли настільки, що ці поселення називали "Велика Вірменія". Гол. осередками вірмен були Кафа, Солдайя ( Судак), Солхат (Старий Крим). На думку М.Грушевського, саме через Крим був спрямований шлях переселення вірмен в Україну (див. Вірменські колонії в Україні 16– 18 століть). У 16–18 ст. В. була поділена між Iраном і Османською імперією. 1805–28 Сх. в. приєднана до Російської імперії (Єреванська губ.).

Під час революц. подій у листоп. 1917 влада перейшла до партії "Дашнакцутюн", незабаром в. окупували англо-турец. війська. 1920 відновлено рад. владу й створено Вірм. СРР. Від 1922 Вірм. СРР входила до Закавказ. Федерації, з 30 груд. 1922 в її складі – до СРСР, з 5 груд. 1936 – безпосередньо до СРСР уже як союзна республіка.

Культ. зв'язок УРСР з Вірм. РСР здійснювався переважно через переклади укр. мовою тв. видатних вірм. письменників: Хачатура Абовяна, Ованеса Туманяна, Аветіка Iсаакяна, Акопа Акопяна. Зокрема, чимало з вірм. мови перекладав П.Тичина. На вірм. мову перекладено тв. Т.Шевченка. У вірм. театрах були поставлені п'єси I.Франка та ін. укр. драматургів. У серп. 1990 ВР в. прийняла постанову про її нову назву – Республіка в. 21 верес. 1991 ВР Республіки проголосила незалежність в. Дипломатичні відносини між в. й Україною встановлено 25 груд. 1991. в. – чл. ООН з 1992.

За даними перепису 2001, в Україні проживало 99,9 тис. вірмен, це в 1,8 разу більше, ніж у 1989.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів (1991–1995). К., 1998
  2. Трощинський в.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • КАФА
  • КИЇВ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК
  • СУДАК - СМТ АРК
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВІРМЕНСЬКА АПОСТОЛЬСЬКА ЦЕРКВА
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.

  • Пов'язані терміни:
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)