ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vladymyro_Suzdalske_kniazivstvo (останній перегляд: 19.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО Сформувалося в 12–13 ст. на теренах гол. чин. Ростовської землі, однієї з складових ч. Давньорус. д-ви (див. Київська Русь), що почала утворюватися з кін. 9 ст. Його рубежі сягали на пн. Білоозера (нині м. Бєлозерськ Вологодської обл., РФ), верхньої течії Пн. Двіни, на пн. сх. – м. Устюг (нині м. Великий Устюг Вологодської обл., РФ), на сх. – берегів р. Унжа (прит. Волги), волзького міста Городець (нині місто Нижегородської обл., РФ), на пд. – бас. середньої течії Оки (прит. Волги), на зх. – верхів'їв Волги. Протягом 10–11 ст. стара родоплемінна тер. Волзько-Окського межиріччя поступово перетворюється на держ.- політ. утворення; сюди переселяється сх.-слов'ян. нас. з ін. давньорус. земель, гол. чин. пд. У процесі становлення в.-С. к. увібрало в себе землі попередників: Ростовського і Суздальського князівств.

Першим держ.-політ. утворенням на майбутній тер. в.-С. к. стало Ростовське князівство. Воно склалося навколо найдавнішого сх.-слов'ян. міста Волзько-Окського межиріччя – м. Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ), що вперше згадується в літописі під 862. З "Повісті временних літ" відомо, що 988 Володимир Святославич зробив посадником у Ростові свого сина Ярослава Мудрого. Пізніше, коли Ярослава було переведено до Новгорода Великого, його замінив у Ростові Борис Володимирович (див. Борис і Гліб). У 2-й пол. 11 – 1-й чв. 12 ст. Ростовська земля була у володінні Всеволода Ярославича і його сина Володимира Мономаха як додаток до невеликого й бідного Переяславського князівства. 1108 Володимир Всеволодич передав Ростовську землю в управління синові Юрієві Долгорукому. Аж до 1125, коли у Ростовській землі утворилося Суздальське князівство (бо після смерті Мономаха Юрій зробився суверенним князем), Ростов залишався її гол. містом. Та по вокняжінні у Ростовському князівстві Юрій Володимирович переніс престол до м. Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ), одного з найдавніших міст Ростовської землі (згадується вже як місто під 1024). Місто стало столицею нового держ.-політ. утворення – Суздальського князівства, заступивши в політ. і соціальному сенсі древній Ростов; столицею князівства залишалося до смерті Юрія Долгорукого (1157). Відтоді Ростовська земля стала називатися Суздальською і зберегла це найменування до 14 ст. У роки правління Юрія Долгорукого і його сина Андрія Боголюбського посилилась екон. й політ. могутність князівства, утворилось і зростало князівське й боярське землеволодіння, розбудовувалися старі й виникали нові міста: Юр'єв-Польський (нині місто Владимирської обл.), Дмитров (нині місто Моск. обл., обидва РФ), Москва та ін. Суздальське боярство не раз бувало в опозиції князівській владі. Мабуть, тому 1158 Андрій Боголюбський, що заступив батька у пн.-сх. князівстві, переніс столицю до Владимира на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ). Так було покладено початок в.-С. к.

Андрій Боголюбський придушив спроби дроблення земель поміж своїми братами, розширив тер. в.-С. к. на сх. і пн. за рахунок земель Волзької Булгарії (див. Болгари волзькі), став наймогутнішим князем на Русі, у 60-х – на поч. 70-х рр. 12 ст. всі ін. князі визнавали його "старейшим" у д-ві. Для зміцнення свого авторитету він вчинив спробу (правда, невдалу) заснувати у Владимирі осібну й незалежну від Київ. митрополію.

Після вбивства Андрія (1174) у в.-С. к. розпочалася боротьба за владу між його братами. Лише навесні 1177, розбивши військо небожів, на владимирському столі утвердився його брат Всеволод Юрійович, за князювання якого розширилися кордони в.-С. К., зміцнився його вплив у містах Рязань (Рязань давня; була розташов. біля сучасного м. Спаськ-Рязанський Рязанської обл., РФ), Муром (нині місто Владимирської обл.), Новгород Великий, Смоленськ (нині місто в РФ). Самого Всеволода Юрійовича у 90-х рр. 12 ст. рус. князі обрали "старейшим". Князь створив могутній дитинець у Владимирі, розбудував і прикрасив собор Успіння Богородиці, звів вкритий різьбленням по каменю прекрасний Дмитрівський собор (обидва збереглись до нашого часу), Рождественський монастир.

По кончині Всеволода Юрійовича (1212) в.-С. к. розпадається на 7 удільних князівств, гол. серед яких залишалося Владимирське. Суздальське князівство було виділено із складу в.-С. к. 1216 і віддано Юрію Всеволодичу. 1238, після навали військ Батия, вел. кн. владимиро-суздальський Ярослав Всеволодич (Юрій загинув у битві з монголами 1238) віддав Суздальське князівство ін. своєму братові Святославу (1341 воно зливається з Нижегородським князівством). Після навали Батия, коли обезлюдніла тер. центру (Владимир, Суздаль, Юр'єв-Польський, Переславль (нині м. Переславль-Залєський)) з округами, нас. поступово змістилося на окраїни давньої Ростовської землі. Тут виникає низка нових князівств: Тверське, Московське, Галицько-Дмитровське, Костромське, Городецьке, Бєлозерське. А в 2-й пол. 13– 14 ст. на перший план висуваються Москва, Твер, Кострома (усі нині міста в РФ) і Городець. На тер. в.-С. к. починає формуватися Велике князівство Московське.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Насонов А.Н. "Русская земля" и образование территории Древнерусского государства. М., 1951
  2. Тихомиров М.Н. Древнерусские города. М., 1956
  3. Воронин Н.Н. Зодчество Северо-Восточной Руси XII–XV вв., т. 1. М., 1961
  4. Кучкин в.А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X–XIV вв. М., 1984.

Посилання:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БОЛГАРИ ВОЛЗЬКІ
  • БОРИС І ГЛІБ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОСКВА
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОСАДНИК
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ, ЯРОСЛАВ-ПРОКОПІЙ ВСЕВОЛОДИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БЕРЕНДЕЇ
  • БУЛГАР ВЕЛИКИЙ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ДВІР
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАКСИМ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКВА
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • РОСІЯ
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)