Бібліографічне посилання: Савченко Г.П.
ВОДЯНИЙ Яків Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vodianyj_Y (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВОДЯНИЙ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
ВОДЯНИЙ Яків Михайлович (20.10.1886–10.05.1940) – укр. політ. діяч, учасник української революції 1917–1921. Н. в м. Сміла. За фахом учитель. Від 1905 – чл. партії есерів (див. Українська партія соціалістів-революціонерів), з 1907 – есерівської орг-ції "Українська народна оборона", очолював її бойову дружину в Києві. Тричі заарештований царським урядом (1906, 1907, 1909). Перебував 1907, 1909 на засланні у Наримському краї (нині у межах Томської обл., РФ). 1908 – в Галичині, 1911–17 – в Японії й Австралії. Од літа 1917 – організатор Вільного козацтва, черкас. полковий отаман, учасник з'їзду Вільного козацтва в Чигирині. Вів боротьбу з більшовицькими військами, рад. владою, заочно засуджений ЧК до розстрілу (1919). Кер. повстанських загонів у р-ні Холодного Яру (1921). З 1922 – у Польщі. Працював у страхових, кооп. т-вах, розвідувальних органах УНР (1927– 30). Автор драм "Право сваволі", "Холодний Яр". Заарештований органами НКВС 27 верес. 1939. Страчений. |