ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЄННА ЕКОНОМІКА

  Бібліографічне посилання: Кондратенко Л.В. ВОЄННА ЕКОНОМІКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Voienna_ekonomika (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЄННА ЕКОНОМІКА

ВОЄННА ЕКОНОМІКА –специфічна форма нар. г-ва, що забезпечує воєн. потреби, мобілізацію всіх ресурсів д-ви під час війни. Характеризується всебічним розширенням вир-ва воєн. продукції і скороченням випуску цивільної продукції, підпорядкуванням розподілу нац. доходу військ. потребам за рахунок скорочення цивільного споживання. В структурному плані безпосередньо до в. е. як складової нар. г-ва зараховуються базові галузі нар. г-ва в тій частині, яка забезпечує зміцнення воєн.-екон. потенціалу д-ви.

Уперше суцільна перебудова нар. г-ва на воєн. лад була здійснена воюючими країнами в ході Першої світової війни, коли виявилося, що нагромаджені ними за мирних умов величезні запаси озброєння не достатні для потреб мільйонних армій. У Російській імперії, яка за рівнем екон. розвитку відставала від д-в Зх. Європи, в. е. почала створюватися із запізненням, у 2-й пол. 1915, що значною мірою зумовило поразку Росії у війні.

У 1940-х рр. переводити нар. г-во України на воєн. рейки довелося у зв'язку з агресією нацистської Німеччини проти СРСР. Уже через тиждень після початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 на виконання фронтових замовлень – випуск боєприпасів та різних видів озброєння, ремонт бойової техніки – перейшли велетні металургійної, маш.-буд., суднобудівної та ін. галузей пром-сті Донбасу та Придніпров'я, Харкова і Одеси, Миколаєва і Запоріжжя.

У 4-му кварталі 1941 підпр-ва легкої пром-сті СРСР забезпечували фронт різноманітним асортиментом воєн. одягу, зокрема пошили 301,3 тис. шинелей, 899,9 тис. гімнастерок, 744,2 тис. чобіт та ін. Для потреб війни мобілізувалися ресурси с. госп-ва. Транспорт почав діяти за графіком воєн. часу, за яким здійснювалися перевезення військ, військ. та евакуаційних вантажів. У країні було запроваджено нормоване постачання нас. споживчими товарами, скасовано відпустки і заборонено самовільний перехід робітників і службовців з одного підпр-ва на ін. У зв'язку з мобілізацією до армії значної частини кваліфікованих кадрів розгорнулася підготовка і перекваліфікація нового контингенту працівників, переважно жінок і підлітків.

Великі фінансові та матеріальні ресурси були спрямовані на розгортання пром. вир-ва в недосяжних для авіації ворога р-нах СРСР. З тер. України, яким загрожувала окупація, з лип. по листоп. 1941 було евакуйовано понад 550 великих підпр-в (1/3 усіх евакуйованих з прифронтової зони рад. з-дів та ф-к), а також велику кількість техніки, майна колгоспів, радгоспів, худоби. З УРСР у сх. р-ни СРСР вивезено понад 3 млн спеціалістів та їхніх сімей. Уже в 1-му кварталі 1942 переважна кількість перебазованих підпр-в працювала на повну потужність. Про ефективність цих заходів свідчить порівняння показників рад. в. е. та воєн.-екон. потенціалу Німеччини. Хоча остання протягом війни виробляла сталі, електроенергії та вугілля в 1,5–2,5 разу більше, ніж СРСР, але на кожні 100 нім. літаків випускалося 170 рад. З воріт танк. з-дів Уралу щомісяця виходило 2 тис. бойових машин, у Німеччині вироблялося 1450. Велику роль у цих досягненнях відіграли людські та матеріально-тех. ресурси України.

Одразу ж після визволення окупованих тер. республіки тут розгорнулися масштабні відбудовні роботи, переважно на підпр-вах воєн. призначення. Україна перетворилася, по суті, на прифронтову матеріально-тех. базу діючої армії.

Першочерговим завданням з огляду на наступні широкомасштабні відбудовні роботи стало якнайшвидше відновлення вугільно-металургійної бази, машинобудування, енергопостачання, залізничного транспорту. 1943–45 було відбудовано в цілому 30 % довоєн. вироб. потужностей, вироблено 23 % електроенергії, видобуто 26 % вугілля, виготовлено 14,6 % прокату від рівня 1940.

По закінченні Другої світової війни значна частина пром-сті України з огляду на "холодну війну" із країнами Заходу продовжувала орієнтуватися на випуск продукції, прямо або безпосередньо пов'язаної з воєнно-промисловим комплексом. В Україні набули значного розвитку такі оборонні галузі, як ракетобудування, суднобудування, авіаційна та танк. пром-сті та ін.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Вознесенский Н. Военная экономика СССР в период Отечественной войны. М., 1948
  2. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941–1945 гг., т. 1–3. К., 1975
  3. Iсторія народного господарства Української РСР, т. 3. К., 1985
  4. Великая Отечественная война 1941– 1945: Энциклопедия. М., 1985.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ХОЛОДНА ВІЙНА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)

  • Пов'язані терміни:
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • КОРОТЧЕНКО ДЕМ'ЯН СЕРГІЙОВИЧ
  • МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)