ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Voienno_promyslovyj_kompleks (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)

ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК) – 1) сукупність підпр-в і орг-цій тієї чи ін. країни, які виготовляють озброєння і військ. техніку (ОВТ) для потреб ЗС своєї д-ви та на експорт; 2) сусп. феномен, у підґрунті якого лежить збіг інтересів кер. воєн. корпорацій, вищого командного складу ЗС і високих посадових осіб д-ви, а одним з гол. проявів є лобіювання бізнес-інтересів воєн. пром-сті на вищому держ. рівні та посилення її впливу на сусп. процеси. До ВПК звичайно зараховують ракетно-косміч., авіабудівну, суднобудівну, бронетанкову, радіоелектронну, артилер.-стрілец. галузі.

ВПК уперше виникли у США і СРСР у період "холодної війни", коли за відсутності активних воєн. дій між ними розгорнулася безпрецедентна "гонка озброєнь", і на перший план виступив такий чинник могутності, як спроможність розробляти й виготовляти ОВТ на сучасному рівні і в належній кількості.

Першим із провідних політиків термін ВПК використав Д.Ейзенхауер у своєму виступі 1961. Залишаючи посаду президента США, він зазначив, що "…єднання між колосальним військовим апаратом і великою воєнною промисловістю – щось нове в історії Америки… Ми повинні в наших державних справах бути обережними, щоб цей військово-промисловий комплекс у своєму розвиткові не вийшов з-під нашого контролю…".

В СРСР термін ВПК використовувався виключно до капіталіст. країн і лише в негативному плані. Однак у цілому і ВПК США, і "воєнна промисловість" СРСР слугували опорами агресивної зовн. політики цих д-в.

На відміну від США (де навіть у регулюванні ВПК певна роль відводилася ринковим принципам), у СРСР існувала жорстка централізована система планування і управління ВПК, в якій гол. плануючим органом виступав оборонний від. Держ. к-ту планування нар. г-ва, контролюючим – Держ. комісія РМ СРСР з воєнно-пром. питань, а виконуючим – 9 мін-в.

Зменшення міжнар. напруги з серед. 1980-х рр. змусило уряди СРСР і США реформувати ВПК. У СРСР ці реформи звелися переважно до конверсії (переводу оборонних підпр-в на випуск цивільної продукції), що обернулося кризою у ВПК й обвалом вир-ва в суміжних галузях пром-сті.

У США та ін. індустріально розвинутих країнах магістральним напрямом реформування ВПК (замість цього терміна набув поширення термін "оборонна промисловість") стала диверсифікація (розширення номенклатури товарів, послуг) воєн. компаній шляхом інтеграції з ін. компаніями (у т. ч. цивільними). Так, із 50 великих аерокосміч. корпорацій США (1982) після інтеграційних процесів залишилося 5 (1998), в Зх. Європі 30 аерокосміч. корпорацій (1992) об'єдналися в 5 (2000). У той же час в СРСР, а згодом – у пострад. д-вах, було накладено законодавчі обмеження на інтеграцію у ВПК з політ. мотивів (побоювання консолідації консервативних "червоних директорів").

Результатом перетворень ВПК в індустріально розвинутих країнах став перехід до моделі високотехнологічного комплексу (ВТК), за якої учорашні воєн. корпорації, значно збільшившись у розмірах і довівши частку цивільної продукції в своїх замовленнях до рівня не менше 50 %, упевнено відчувають себе в умовах скорочення держ. воєн. замовлень і світ. ринку ОВТ.

Укр. оборонно-пром. комплекс (ОПК, це поняття стало використовуватися замість поняття ВПК з огляду на неагресивний характер зовн. політики України) виник як уламок ВПК СРСР і на поч. 1990-х рр. складався з бл. 700 пром. об'єднань і наук. орг-цій (заг. чисельність робітників – понад 1,5 млн осіб). Істотною проблемою була залежність ОПК України від кооперації з ВПК ін. країн СНД, насамперед РФ – за різними видами ОВТ від 40 до 95 % (наприкінці 1990-х рр. спроможність ОПК самостійно забезпечити потреби ЗС України становила 5–7 %) і від їхніх замовлень. Необхідність розбудовувати держ. інституції і вирішувати екон. проблеми значно обмежувала можливості реформування ОПК. Екон. криза, яка паралізувала внутр. ринок, унеможливила проведення реформ. В результаті ОПК зазнав глибокої кризи і поступово почав перетворюватися з передового сектору пром-сті на тягар для економіки країни.

Певні позитивні зрушення намітилися з поч. 2000. Указом Президента України від 5 берез. 2002 затверджено Концепцію структурної перебудови ОПК України – один з перших держ. актів незалежної України, що сформулював стратегічні засади оборонно-пром. політики.

Найпотужнішими підпр-вами і орг-ціями ОПК України є Держ. КБ "Південне", вироб. об-ня "Південний машинобудівний завод", ВАТ "Мотор-Січ", Запоріз. маш.-буд. КБ "Прогрес", Авіац. наук.-тех. комплекс ім. О.Антонова, Київ. держ. авіабуд. з-д "Авіант", Харків. держ. авіабуд. з-д, ВАТ "Хартрон", з-д ім. в.Малишева, КБ ім. О.Морозова, КБ "Іскра", ЗЕМЗ "Іскра", ДАКХ "Артем".

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Боднарчук Р. та ін. Нормативно-правове забезпечення і механізми управління реалізацією воєнно-технічної політики в Україні. Дніпропетровськ, 1997
  2. Шеховцов в.С., Боднарчук Р.В. Оборонний промисловий комплекс України: стан і перспективи розвитку. "Стратегічна панорама", 1998, № 3–4
  3. Оборонно-промышленный комплекс Украины – современное состояние и реструктуризация. "Технологические системы", 2001, № 2
  4. Горбулін в.П. Оборонне будівництво в Україні: проблемні питання розвитку ОПК і заходи до їх вирішення. "Стратегічна панорама", 2001, № 1–2
  5. Ольшевский в.И. Стратегия воссоздания гражданского и оборонного машиностроения (теория, практика). К., 2001
  6. Стратегії розвитку України: теорія і практика. К., 2002.

Посилання:
  • ХОЛОДНА ВІЙНА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ЛЬВІВ
  • МОСКВА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПОПОВИЧ ПАВЛО РОМАНОВИЧ
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЯ
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • УЖГОРОД
  • ВОЄННА ЕКОНОМІКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)