ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЄВОДА

  Бібліографічне посилання: Старченко Н.П. ВОЄВОДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Voievoda (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЄВОДА

ВОЄВОДА – 1) в. і відповідні уряди в. (адм. та військ. посади) з'являються в усіх ранньослов'ян. д-вах на початку їхнього формування. Термін "В." початково мав два значення: а) головнокоманд. війська (під цим титулом, очевидно, міг виступати і князь); б) урядовець при князеві, його заст., що очолював військо, але водночас міг виконувати й ін. функції з управління князівським двором. В літ. джерелах термін "В." вперше був ужитий у тв. Константина VII Багрянородного "Про управління імперією" на означення угор. воєначальників.

У Київській Русі в. є найважливішою особою при князеві, його військ. заст., начальником "молодшої дружини", а у мирний час намісником із рядом адм. обов'язків, вихователем молодого князя тощо. Уряд в. з часом еволюціонував в уряд князівських намісників із широкими повноваженнями (адМ., війсьК., суд. і госп.-фінансовими) в межах окремих земель;

2) поява на укр. землях урядів в. як управителів окремих тер.-адм. одиниць із певними окресленими повноваженнями пов'язана з впливами на тогочасне укр. життя Корони Польської. Найраніше в. з'являється у Руському воєводстві (1432) і Подільському воєводстві (перша згадка 1435) у зв'язку з входженням цих земель до Корони і утвердженням у них польс. права й адміністрації. У Великому князівстві Литовському (ВКЛ) появу уряду в. як земського представника монарха пов'язують із рішенням Городельського сейму 1413, за яким в. мали бути призначені у Вільні (нині Вільнюс), Троках (нині Тракай, Литва) та у ін. місцях за прикладом Корони Польс. в. ВКЛ мали ширші повноваження, аніж в. Корони Польс., вони зосереджували в своїх руках ще й владу старост (див. Староство), зокрема, такими функціями був наділений (з 1471) київ. в. (на тер. окремих земель до впровадження воєводського уряду усі повноваження намісника вел. кн. належали старості). Остаточно на укр. землях, що входили до складу ВКЛ, уряд в. утвердився в результаті адм.-правової реформи 1564–66 і утворення Волинського воєводства та Брацлавського воєводства (1566), пізніше – Чернігівського воєводства (1635). З цього часу до функцій в. на тер. підпорядкованого йому воєводства належать: кер-во посполитим рушенням; нагляд за елекцією земських урядників; нагляд за цінами, мірами і вагами у королів. (з 1764 – й усіх ін.) містах; судочинство над єврейс. громадами; кер-во т. зв. вічовим судом – апеляційною інстанцією щодо рішень земських і гродських судів (до утворення Коронного трибуналу 1578).

Уряд в. був дигнітарським (почесним), особи, що обіймали його, автоматично входили до складу сенату (див. Сенат у Речі Посполитій). За кожним в. у сенаті було закріплене відповідне місце: київ. воєвода посідав 13-те місце, рус. – 15-те, волин. – 16-те, подільський – 17-те, брацлавський – 32-ге, черніг. – 36-те (всього на 1569 було 34 воєводства, 1768 – 37).

На тер. Речі Посполитої уряд в. існував до поділів Польщі 1772, 1793, 1795;

3) на укр. землях, що в 2-й пол. 17 ст. відійшли до Рос. д-ви, термін "В." пов'язується з призначенням до Києва і кількох ін. міст рос. городових воєвод як комендантів фортець і командувачів місц. гарнізонів;

4) на зх.-укр. землях, що 1920–39 входили до складу Польщі, в. очолювали адм. округи – воєводства.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Любавский И. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. М., 1892
  2. Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV–XVIII століттях. "ЗНТШ", 1994, т. 228
  3. Góralski Z. Encyklopedia urzędów i godności w dawnej Polsce. Warszawa, 2000
  4. Kurutyka J. Hofämter, Landesämter, Staatsдmter und ihre Hierarhien in Polen im mitteleuropäischen Vergleich (11–15. Jh.). В кн.: Das Reich und Polen. Parallelen, Interaktionen und Formen der Akkulturation im hohen und spaten Mittelalter (Vorträge und Forschungen, hrsg. von Konstanzer Arbeitskreis für Mittelalterliche Geschichte), 2003.

Посилання:
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КНЯЗЬ
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КОРОНА, КРОНА
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • СТАРОСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ МІСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1589 Р.
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ДЕЦИК
  • ДРУЦЬКІ
  • ДВОРЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ДЗИКОВСЬКИЙ ІВАН
  • ЄЗУЇТИ
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ФРЕДРО АНДЖЕЙ-МАКСИМІЛІАН
  • ГАШТОВТ МАРТИН ІВАНОВИЧ
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГОНТА ІВАН
  • ГРАБ'ЯНКА ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ І ЙОГО ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • КАГАРЛИК
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • КАПТУРОВІ СУДИ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХАРКІВ
  • ХОДКЕВИЧ ЯН-КАРОЛЬ
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • ХРЕБТОВИЧІ-БОГУРИНСЬКІ
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • ХИТРОВО БОГДАНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1658
  • КМІТА ПЕТРО
  • КОМЕНДАНТИ РОСІЙСЬКІ В ГЕТЬМАНЩИНІ 18 СТ.
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОНТАРІНІ
  • КОРЕЦЬКІ
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КОСОВ СТЕФАН-АДАМ
  • КОСТЕЦЬКИЙ ГЕРАКЛІЙ
  • КРАСНЕНСЬКА ОБОРОНА 1651
  • КРАВЧЕНКО ІВАН
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • КУЧА ІЛЛЯ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛОГА 1658
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛИСЯНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • ЛУКІВ
  • ЛУЦЬКА ПОВІТОВА ПРОСВІТА
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • ЛИСЯНКА
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • МАКОШИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МАКОВЕЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • МАЛОРОСІЙСЬКИЙ ПРИКАЗ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МИРОСЛАВ
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НЕЧАЙ ІВАН
  • НЕМИРИЧІ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ОРИШОВСЬКИЙ ЯН
  • ОССОЛІНСЬКИЙ ЄЖИ
  • ОСТЕР
  • ОСТРОГОЗЬК
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ОСТРОЗЬКА УГОДА 1670
  • ОСТРОЗЬКИЙ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ЯНУШ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПАНИ
  • ПАНИ ХОРУГОВНІ
  • ПАНИ-РАДА
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА 1649
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666
  • ПЕТРО ІІ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • ПОЛОВЕЦЬ СЕМЕН
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛУБОТКИ
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ПОВІТ
  • ПОВСТАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНЕ 1668
  • ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1664–1665
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РАДИМИЧІ
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • РАДЗИВІЛЛ КРИШТОФ
  • РАДЗИВІЛЛ КРИШТОФ, КРИШТОФ РАДЗИВІЛЛ ПЕРУН
  • РАДЗИВІЛЛ МИКОЛАЙ-КРИШТОФ
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • РАНГОВІ ПОСПОЛИТІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РАГОЗА МИХАЇЛ
  • РОКОШ
  • РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1664–1667
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • САМАРА
  • САНГУШКИ
  • САПІГИ
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • ШЕРЕМЕТЄВ БОРИС ПЕТРОВИЧ
  • ШЕРЕМЕТЄВ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ШЕРЕМЕТЄВ ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ
  • СЛОБІДСЬКІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ
  • СЛОБОЖАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1670–1671
  • СОБЕСЬКИЙ ЯКІВ
  • СОБОЛЬ СПИРИДОН
  • СОКАЛЬСЬКА БИТВА 1519
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОКИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • СТАВИЩАНСЬКА ОБОРОНА 1664
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТАКСАЦІЯ ЦІН
  • ТЕВ'ЯШОВИ
  • ТИША МИХАЙЛО
  • ТИШКЕВИЧІ
  • УРЯДИ ЦЕНТРАЛЬНІ ТА НАДВІРНІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 14–18 СТОЛІТЬ
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ
  • УСТАВА НА ВОЛОКИ
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВИГОВСЬКИЙ ОСТАП ГНАТОВИЧ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ТОМАШ
  • ЗАРУЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЗАСЛАВСЬКІ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ–ДОМІНІК
  • ЗБАРАЗЬКІ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОБОР
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ЗМОВА КНЯЗІВ 1481


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)