Бібліографічне посилання: Іванченко Л.I. ВОЇНЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Voin (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЇНЬ археологічна пам'ятка – давньорус. місто-фортеця. Вперше згадане у літописі під 1055, знаходилось у заплаві р. Сула (прит. Дніпра), біля с. Воїнська Гребля, колиш. Градизького р-ну Полтав. обл. (нині затопленого водами Кременчуцького водосховища). Розташування в. на кордоні з кочівницьким Степом і поблизу Дніпра визначило його стратегічну роль як у системі Посульської оборонної лінії (див. Посулля), так і на "шляху із варягів у греки" (тут була укріплена гавань). Складався із двох частин – дитинця, обнесеного півколом валом і ровом (4,6 га) та неукріпленого посаду, за яким лежав могильник. Значення в. підтверджують і чисельні археол. матеріали починаючи від 2-ї пол. 10 ст., коли при зведенні подвійної лінії укріплень була використана й сирцева кладка. Житлові та госп. будівлі були різних конструкцій (пустотілі кліті, наземні споруди, напівземлянки). Окрім різноманітних виробів ремісників та церк. начиння, виявлені численні свідчення торг. операцій – гирки, візант. монети, уламки амфор, хозарський горщик. Місто загинуло на поч. 13 ст.