ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛХОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВАДИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ВОЛХОВСЬКИЙ Фелікс Вадимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volkhovskyj_F (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛХОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВАДИМОВИЧ

ВОЛХОВСЬКИЙ Фелікс Вадимович (псевд.: Ф.Полтавчук, А.Чепа, А.Чорний та ін.; 15(03). 08.1846–03.08(21.07).1914) – революц. діяч, журналіст, письменник. Н. на Полтавщині. З дворян, син чиновника. Дитинство провів у м. 0Новоград-Волинський і с. Мойсівка Пирятинського пов. Полтав. губ. (нині Драбівського р-ну Черкас. обл.). Навч. у г-зіях Санкт-Петербурга та Одеси, потім на юрид. ф-ті Моск. ун-ту (не закінчив). У Москві став активістом "Малоросійської громади" (1863– 66). Разом із рос. революціонером Г.Лопатіним улаштував для видання книг і поширення їх серед селян "Рублеве товариство" (1867), за що від лют. до серп. 1868 відсидів у казематі Третього відділення, а по звільненні перебував під негласним жандармським наглядом.

Працював у моск. книгарні, підтримував студент. рух. 1869 за зв'язки з підпіллям ув'язнений, утримувався у моск. тюрмах, а потім його перевели до Петропавловської фортеці. Звинувачений у зберіганні рукописів "злочинного характеру" та "підготовці народного повстання", 1871 виправдався. Того ж року ввійшов до центр. осередку "чайковців".

Від 1872 служив у Одесі діловодом, співробітничав у газ. "Новороссийский телеграф", спільно з народниками І.Ковальським та С.Чудновським налагодив випуск пропагандистського час. "Вперед". 1873 організував з одеситів і херсонців "Гурток ініціативи" (із сильними укр. симпатіями), куди входили, зокрема, А.Франжолі, М.Ланганс, А.Желябов та ін. Склав агітаційну брошуру "Правдиве слово Хлібороба", цитував у ній поезії Т.Шевченка й фольклорні тв. (окремо видана О.Терлецьким 1876 у Відні, проте майже весь тираж затримали австрійс. власті; пізніше передрукована І.Франком у зб. листів М.Драгоманова).

1874 заарештований і допроваджений в камеру-одиночку Басманної часті Москви, а після невдалої спроби втекти – до Петропавловської фортеці. За роки ув'язнення втратив слух. На "процесі 193-х" (30(18) жовт. 1877 – 4 лют. (23 січ.) 1878) рішуче відмовився відповідати на запитання суду, був висланий до Тобольської губ. Написав знаменитий "заповіт засуджених" ("Община", 1878, № 6–7), підтриманий товаришами по цьому процесу, покараними каторгою та засланням. У ніч на 30(18) лип. 1878 відправлений до Сибіру. 1882–88 у Томську (нині місто, РФ) неофіційно редагував "Сибирскую газету", де виступали, зокрема, Д.Клеменц, в.Короленко, Г.Мачтет, К.Станюкович. Нелегально друкувався в час. "Народная воля".

1889 втік до Канади. Публікувався в англомовній пресі ("Toronto Globe", "The World", "Woodstock College Monthly", "The Fortnіgtly Rewіew" та ін.). Од 1890 мешкав у Лондоні, співпрацював із С.Кравчинським у Товаристві друзів російської свободи, у ж. "Free Russіa".

Автор публіцистичних книжок, казок, віршів, спогадів (частина доробку побачила світ у Росії 1906–07). Був одним із засн. Фонду вільної рос. преси (1891– 1901), редагував його "Летучие листки" (1893–99). З П.Кропоткіним створив гурток ім. О.Герцена.

Познайомившись із М.Драгомановим, опублікував його працю "Неволя веры в России". Листувався з Марком Вовчком, I.Франком, М.Коцюбинським, Лесею Українкою, переклав рос. мовою "Тіні забутих предків" М.Коцюбинського ("Заветы", 1912, № 1–3). Низку рос. тв. в. переклали українською Л.Українка, М.Залізняк та ін.

П. у м. Лондон.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Драгоманов М. Листи до Ів.Франка і инших: 1887–1895. Львів, 1908
  2. Кудрин Н. [Русанов Н.С.] Ф.В. Волховский. "Русское богатство", 1914, № 9
  3. Чайковский Н.Ф. Ф.В.Волховский. "Голос минувшего", 1914, № 10
  4. Рощевская Л.П. Поэт вольной печати в сибирской ссылке. В кн.: Вопросы изучения и преподавания литературы. Тюмень, 1966
  5. Рудько М. До історії революційно-народницького руху на Україні. "Архіви України", 1969, № 5
  6. Чарушин Н.А. О далеком прошлом. М., 1973
  7. Дун О.З. "Казка про неправедного царя" Ф.Волховського в перекладі Лесі Українки. В кн.: Леся Українка. Публікації. Статті. Дослідження. К., 1984
  8. Листи Лесі Українки до Фелікса Волховського. "Слово і час", 1991, № 2, 5
  9. Дудко в. Два листи з американського архіву. "Книжник", 1991, № 5
  10. Листи до Михайла Коцюбинського, т. 1. К., 2002.

Посилання:
  • ЧАЙКОВЦІ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КРАВЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРОПОТКІН ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП СТЕПАНОВИЧ
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • ВІДЕНЬ
  • ВОВЧОК МАРКО
  • ЗАЛІЗНЯК МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ЛАНГАНС МАРТИН РУДОЛЬФОВИЧ
  • НАРОДНИКИ
  • ОДЕСА
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ
  • ВОЙНОРАЛЬСЬКИЙ ПОРФИРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВОЙНИЧ ЕТЕЛЬ ЛІЛІАН
  • ЖЕБУНЬОВИ
  • ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)