ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volnosti_Vijska (останній перегляд: 18.10.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО

ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО – офіц., хоч і не зовсім точна, назва Запорозької Січі та належних їй земель, що охоплювали значну тер. Центр. та Пд. України у пониззі: Дніпра та його прит. – Оріль, Самара, Протовча, Конка, Інгулець, Чортомлик, Томаківка; Пд. Бугу і його прит. Інгулу та Кальміусу. Центром в.В.З.н. була Запороз. Січ, яка 16–18 ст. не менше восьми разів змінювала своє місцерозташування, але переважно локалізувалася на тер. Великого Лугу, що знаходився нижче дніпровських порогів (затоплений водами Каховського водосховища).

В.В.З.н. дістали таку назву тому, що на ці землі поширювалися права і вольності, надані Кошу Запорозької Січі. Перші згадки про такі права припадають на часи формування реєстрового війська, тобто на останній рік правління короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа (1572) і особливо короля Стефана Баторія, який 1578 провів козац. реформу. Тоді ж він видав свій універсал-привілей запорожцям (див. Військо Запорозьке), згідно з яким їм надавалися не тільки герб, прапор, певні права й вольності, а й величезна тер. Степової України в Пн. Причорномор'ї та Приазов'ї. Цей документ не дійшов до нашого часу, а універсал Б.Хмельницького, яким стверджувалося надання запорожцям цих земель (1655), є, очевидно, фальсифікатом серед. 18 ст.

З початком національної революції 1648–1676 в.В.З.н. увійшли до складу Укр. козац. д-ви – Гетьманщини. Під час гетьманства I.Виговського (1657–59) Січ була в опозиції до нього і заявила свої автономістські претензії. В наступне десятиріччя Січ то зближувалася з Гетьманщиною або якоюсь її частиною, то посилювала свої незалежницькі устремління. Згідно з Андрусівським договором (перемир'ям) 1667, в.В.З.н. визнавалися як осібна від Гетьманщини тер., а її уряд – формально залежним від Речі Посполитої та Рос. д-ви. За умовами "Вічного миру" 1686, в.В.З.н. мали лише одного протектора – моск. царя. Внаслідок колоніальної політики Російської імперії автономія в.В.З.н. поступово обмежувалася – так само, як і зменшувалась його тер. На запороз. землях царський уряд заснував Нову Сербію (1752) та Слов'яно-Сербію (1753), частину Приазов'я передав з-під юрисдикції Війська Запороз. до Всевеликого Війська Донського і т. д. 1775 Запороз. Січ була ліквідована остаточно, а її землі передані переважно рос. дворянам.

На в.В.З.н. козаки займалися мисливством, рибальством, пізніше скотарством, хліборобством, ремеслами й торгівлею. Землі були власністю Війська Запороз. і не могли бути приватною власністю. Раз на рік на заг. козац. раді відбувалося жеребкування, яким визначали місця промислів між 38 куренями. На землях в.В.З.н. не існувало кріпосного права, і це робило їх привабливими для жителів усієї України. Крім козаків, тут проживало чимало ін. осіб ("підданство", "нетяги"), які не мали права голосу на раді. У зв'язку з припливом нас. до в.В.З.н. (сюди переселялися інколи цілі села з Правобереж. та Лівобереж. України) формувалися паланки – військ.-адм. центри й округи. На поч. 18 ст. було 5 паланок, пізніше – не менше 8 (Бугогардівська, Інгульська, Кальміуська, Кодацька, Протовчанська, Орільська, Самарська, Прогноївська). Найбагатшими і найвпливовішими були паланки Кодацька з центром у Новому Кодаку та Самарська із центром у Самарі (нині м. Новомосковськ). У паланках діяли місц. адміністрація на чолі з полковником козацьким і суд, існували церкви, школи, перевози, ярмарки тощо. Цій адміністрації підлягало нас., що проживало на хуторах, у слободах, селах, містах. На в.В.З.н. існував церк. устрій. Усі жителі мали бути виключно правосл., було бл. 100 правосл. храмів і каплиць, існували монастирі й скити. Гол. вважалася церква Покрови Пресвятої Богородиці, а 1760 було встановлено Старокодацьке духовне намісне правління. Традиційно Січ у церк. відношенні була пов'язана з Києво-Межигірським Спасо-Преображенським монастирем, а від 1774 підлягала безпосередньо київ. митрополитові. в.В.З.н. були також важливою зоною культ. розвитку України (козац. фольклор, козац. бароко, живопис тощо). Після ліквідації в.В.З.н. (1775) їх традиції зберігались серед укр. народу, особливо задунайців, чорноморців та козаків ін. військ 18 – поч. 20 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Эварницкий Д.И. Вольности запорожских казаков. СПб., 1898
  2. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. К., 1969
  3. Мицик Ю.А. та ін. Як козаки воювали. Дніпропетровськ, 1991
  4. Лиман І. Церковний устрій Запорозьких Вольностей (1734–1775). Запоріжжя, 1998.

Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХУТІР
  • КОНФЕРЕНЦІЯ ЗІ СКОРОЧЕННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ ОЗБРОЄНЬ 1932–1934
  • КУРІНЬ
  • КИЇВСЬКИЙ МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВОМОСКОВСЬК
  • ПАЛАНКА
  • ПОЛКОВНИК КОЗАЦЬКИЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЛОБОДА
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • СТЕФАН БАТОРІЙ
  • ВЕЛИКИЙ ЛУГ
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АВТОНОМІЯ
  • БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • БУГОГАРДІВСЬКА ПАЛАНКА
  • ЧАЛИЙ САВА
  • ЧЕРНЯВСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ЧОРНОБИЛЬ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • ЧУМАЦТВО
  • ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ДНІПРОВСЬКА ЛІНІЯ
  • ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДИКЕ ПОЛЕ
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ГАРДОВИЙ АБО КОРОЛІВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ГОЛОВНІ ПУНКТИ ДЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ДОГОВІР З ХАНОМ ТА КРИМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ 1710
  • ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1650 – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1660-Х РОКІВ
  • ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК
  • КАЛЬМІУС, КАРМІЯ
  • КАЛЬМІУСЬКА ПАЛАНКА
  • КАЛЬМІУСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАМ'ЯНСЬКА СІЧ
  • КІРОВОГРАД
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КОДАК
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700
  • КОШОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • КОШОВИЙ ОСАВУЛ
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КОШОВИЙ СУДДЯ
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
  • ЛАТКІН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАРІУПОЛЬ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • МЕЛЕС АНАТОЛІЙ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, СІЧОВИЙ ШЛЯХ
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВА СІЧ
  • НИЗ
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • ОСАВУЛ
  • ПАЛАНКА
  • ПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПЕРВОМАЙСЬК
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПОКРОВСЬКЕ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • РОСІЯ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • САМАРА
  • САМАРСЬКА ПАЛАНКА
  • САМАРСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • СОКАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАЙМАНЩИНА
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЗИМІВНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)