ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ВОЛОДИМИРКО Володаревич [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volodymyrko_V (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ

ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ (Володимир Володаревич) (1104–1152) – князь звенигородський (від 1124), перемишльський (від 1129), галицький (від 1141); 2-й син перемишльського кн. Володаря Ростиславича і (здогадно) поморської княжни. По смерті Володаря (1124) його старший син Ростислав одержав Перемишль (нині Пшемисль, Польща), а в.В. – Звенигород Галицький. Бл. 1117 в.В. одружився з дочкою угор. короля Коломана. Бл. 1126 безуспішно намагався відібрати у брата Перемишль, а коли той помер, в.В. успадкував його князівство, передавши Звенигород небожеві Івану Ростиславичу Берладнику. На 1141, після смерті братів у перших Григорія та Івана Васильковичів, що не залишили спадкоємців, належні їм, відповідно, Теребовль і Галич(давній) із землями відійшли до в.В., котрий зробив Галич столицею створеного ним Галицького князівства, зліквідувавши удільне Звенигородське князівство, для чого скористався виступом проти нього Івана Ростиславича 1145.

В.В. був спритним, хоча й безпринципним політиком. Суперничав з київ. і волин. князями. Підтримав Всеволода Ольговича, коли той, сівши у Києві (1139), пішов на Ізяслава Мстиславича, кн. волин. Та коли Всеволод посадив у Володимирі (нині Володимир-Волинський) свого сина Святослава Всеволодича, в.В. розірвав з ним стосунки. Коли в Києві вокняжився Ізяслав Мстиславич (1146), який княжив одночасно і на Волині, в.В. уклав проти нього союз з імп. Візантії Мануїлом I Комніним, а бл. 1149 – з Юрієм Долгоруким, одруживши свого сина Ярослава Володимировича з його донькою Ольгою. Ізяслав сперся на допомогу угор. короля Гези ІІ і 1152 примусив в.В. капітулювати. Однак той відмовився виконати обіцянку повернути Ізяславу загарбані ним міста в Погорині і М. Бужськ. Згідно з розповіддю Київського літопису, в.В. з блюзнірським кепкуванням над "хресним цілуванням" вигнав посла Ізяслава, котрий вимагав повернення міст, і того самого дня раптово помер.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Шараневич И. История Галицко-Владимирской Руси. Львов, 1863
  2. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 3. Львів, 1905
  3. Рыбаков Б.А. Русские летописцы и автор "Слова о полку Игореве". М., 1972.

Посилання:
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • БУЖСЬК
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕЗА II
  • ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, ІВАН РОСТИСЛАВИЧ БЕРЛАДНИК
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПОГОРИНА
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДАР РОСТИСЛАВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЛАДЬ, МІСЦЕВІСТЬ
  • ЄВФРОСИНІЯ МСТИСЛАВНА
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ГАЛИЦЬКІ ПОВСТАННЯ (1145, 1170, 1189)
  • ГЕЗА II
  • ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, ІВАН РОСТИСЛАВИЧ БЕРЛАДНИК
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КОРМЛІННЯ
  • МИКУЛИНЦІ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕТРО БОРИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВИЧІ ГАЛИЦЬКІ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТИСМЯНИЦА, ПОСЕЛЕННЯ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УШИЦЯ
  • ВОЛОДАРКА
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)