Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volodyslav_K (останній перегляд: 23.01.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ (р. н. невід. – бл. 1214) – галицький боярин, глава боярської партії, ворожої князям Данилові Романовичу (див. Данило Галицький) й Василькові Романовичу. Прізвисько вказує на те, що він був сином княжого "кормильца" (вихователя), напевне, галицького кн. Володимира Ярославича. 1211 черніг. Ігоревичі на чолі з Володимиром Ігоревичем, які на запрошення боярства вокняжилися за 5 років до того у Галицько-Волинському князівстві, винищили багатьох галицьких бояр, прагнучи звільнитися від їхнього диктату. Разом з ін. боярськими верховодами в.К. утік до Угорщини. Того ж року він повернувся з угор. військом і взяв участь у посадженні Данила Романовича на галицький престол. Був ініціатором повішення Ігоревичів у Галичі (давньому) восени 1211. Після вигнання Данила боярами з Галича (1212) в.К. восени 1213 самочинно тут вокняжився – єдиний випадок в історії домонгол. Русі, коли не князь-Рюрикович, а боярин сів на князівське місце, що засвідчило величезну владу і силу галицьких феод. олігархів. 1214 угор. король Андраш ІІ надіслав до Галича військо; в.К. схопили і кинули до в'язниці, де він незабаром помер. У місті король посадив "князем" свого малолітнього сина Коломана.