ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛОШИН МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кузьминська О.Д. ВОЛОШИН Максиміліан Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Voloshyn_M (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛОШИН МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ВОЛОШИН Максиміліан Олександрович (справжнє прізв. – Кирієнко-Волошин) 28(16).05.1877– 11.08.1932) – поет, художник, краєзнавець. Н. в м. Київ у сім'ї юриста. Навч. у Моск. приватній Поливановській, 1-й Моск. казенній та Феодосійській г-зіях. 1897–98 – студент юрид. ф-ту Моск. ун-ту. 1898 виключений на рік з ун-ту за участь у студентських виступах, до навчання не повернувся. Виїжджав за кордон, слухав лекції у Сорбонні та Вищій рос. шк. у Парижі, вивчав мистецтвознавство. 1901–10 подорожував до Парижа, Рима, Берліна, Греції, відвідував Москву, Санкт-Петербург. 1910 опублікував першу поетичну зб. "Стихотворения. 1900–1910", 1913 – працю "О Репине". Став визнаним худож. критиком, друкувався в періодичних вид. 1914 видав книгу літ.-критичних статей "Лики творчества". 1915 подорожував по Франції, Швейцарії, виїхав до Німеччини. 1916 вернувся до Росії, поселився у Коктебелі, де завершив роботу над зб. "Иверни", "Демоны глухонемые", "Неопалимая купина". Твори в., зокрема акварелі, виставлялися на багатьох виставках (1924 – Третьяковська галерея, 1927 – Держ. академія худож. наук, 1929–30 – у Голландії, Ризі, Лондоні). Брав активну участь у громад. діяльності, займався питаннями охорони пам'яток історії та к-ри: допомагав у археол. розкопках великого середньовічного городища в Коктебелі, давнього портового міста Каллієри, виявляв велику зацікавленість геологічним минулим Криму, у т. ч. щодо згаслого вулканічного масиву Карадаг. Обраний почесним чл. Рос. т-ва з вивчення Криму. Брав участь в оцінці худож. цінностей, створенні музеїв у Феодосії, Сімферополі, Новому Світі; в культ.-освіт. роботі – читав лекції у Нар. ун-ті ( Севастополь), на Вищих командних курсах, в Єврейс. літ. т-ві у Феодосії.

П. в Коктебелі. Похований на горі Кучук-Єнішари, яка дістала назву Волошинської.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Брюсов в. Максимилиан Волошин. В кн.: Брюсов в. Собрание сочинений, т. 6. М., 1975
  2. Воспоминания о Максимилиане Волошине. М., 1990
  3. Купченко в. Странствование М. Волошина: Документальное повествование. СПб., 1997.

Посилання:
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КОКТЕБЕЛЬ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК

  • Пов'язані терміни:
  • КОКТЕБЕЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)