ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛОСТЬ

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. ВОЛОСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volost (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛОСТЬ

ВОЛОСТЬ – 1) у давньорус. праві – будь-яка тер., підпорядкована владі однієї особи, часто – синонім князівства;

2) адм.-тер. одиниця, що об'єднувала певну кількість вільних сільс. громад під владою призначуваного князем волостителя. Набула поширення в 11–13 ст. Розпад волосного устрою самоврядних сільс. громад тривав на укр. землях Великого князівства Литовського до серед. 16 ст.;

3) наприкінці 18 ст. на укр. землях Російської імперії – дрібна адм.-тер. одиниця, складова частина повіту, через яку здійснювали управління державними селянами та удільними селянами. За імп. Катерини ІІ у Катеринославському намісництві, а за імп. Павла I скрізь у волосне управління були введені початки самоврядування у вигляді виборних волосних старшин та голів. За Положенням 1838, яке реформувало управління держ. селянами, передавши їх у відання Палати держ. маєтностей, інститут виборного (інколи призначуваного) волосного голови доповнено волосним сходом (один виборний представник від 20 дворів) та волосним правлінням;

4) за Положенням 1861, в. (на Холмщині та Підляшші – гміна) – адм.-тер. одиниця, що об'єднувала групу сільс. громад, орган станового сел. управління та самоврядування, юрисдикція якого поширювалася на все сел. населення. Держ. нагляд за станом справ у в. здійснювали мирові посередники, з 1874 – повітові у сел. справах присутствія, з 1889 – земські та сел. начальники. Органи волосного управління – волосний сход, волосне правління та волосний старшина. Волосний сход у складі всіх посадових осіб в. та виборних представників від сільс. громад (1 на 10 дворів) збирався 2 чи 3 рази на рік за згодою 0земського начальника. До його відання належали вибори посадових осіб в. і контроль за їхніми діями, скликання волосних зборів та розподіл повинностей, опіка над сиротами, благоустрій у в., вибори кандидатів у гласні повітових земств та уповноважених щодо виборів до Держ. думи (від жовт. 1905). Волосне правління складалося з волосного старшини, сільс. старост та їхніх помічників, збирачів податків, що обиралися окремо, волосного писаря, який служив за наймом. У віданні правління перебувало здійснення видатків, затверджених волосним сходом, ведення посімейних списків та різних облікових книг стосовно продовольчих позик, призову новобранців, обов'язкового страхування тощо, доведення розпоряджень влади, зокрема рішень щодо прохань та скарг, збирання статистичних відомостей про видатки на врожай, на боротьбу проти шкідників, епідемій, засвідчення духовних заповітів, деяких контрактів між селянами та угод про найм на с.-г. роботи, стягнення з селян боргів на користь д-ви чи приватних осіб, здійснення поштових операцій. Волосного старшину назначав волосний сход на 3 роки і затверджував земський начальник. У обов'язки волосного старшини входило здійснення нагляду за поліцейським порядком у в., сприяння роботі різних відомчих органів у селах в. (суду, акцизного нагляду тощо), скликання, підготовка програми та виконання рішень сходів, вирішення різних сел. справ;

5) відповідно до тимчасового Положення від 21 трав. 1917, в. – дрібна земська одиниця; нею керували волосне земське зібрання гласних, до якого обирали на 3 роки шляхом заг., рівного, таємного голосування, та волосна земська управа, яку обирали на 3 роки і яку очолював голова з великими повноваженнями. У питаннях нагляду й контролю підпорядковувалася повітовому земству.

За української революції 1917– 1921 в. існувала як самоуправна одиниця. На контрольованих більшовиками тер. на противагу волосним земствам волосними з'їздами рад сел. та батрацьких депутатів створено волосні ради депутатів та волосні виконкоми, а також волосні к-ти бідноти. В УСРР в. як адм.- тер. одиниці, якими керували волосні з'їзди рад та обрані ними волосні виконкоми, за адм. реформою 7 берез. 1923 було замінено 706 р-нами (на 1 січ. 1924 – 700 р-нів).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Градовский А.Д. История местного управления в России, т. 1. СПб., 1868
  2. Мелкая земская единица в 1902–1903 гг. СПб., 1903
  3. Сергеевич в.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. СПб., 1903
  4. Страховский И. Крестьянские права и учреждения. СПб., 1904
  5. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 5. Львів, 1905.

Посилання:
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХОЛМЩИНА
  • МИРОВИЙ ПОСЕРЕДНИК
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПОВІТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • УДІЛЬНІ СЕЛЯНИ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ЗЕМСЬКІ УПРАВИ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ДАНИНА
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ДРЕГОВИЧІ
  • ГРОМАДА
  • ГУБЕРНІЯ
  • ІГОР ЯРОСЛАВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРМЛІННЯ
  • ЛЕВАШОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУКІВ
  • ЛЮБОТИН
  • ЛЮЗНІ ЛЮДИ (LOПNI, ГУЛЬТЯЇ)
  • МАНІФЕСТ 19 ЛЮТОГО 1861
  • МІСТО
  • МЛИНІВ - СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • МУЖ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МИРОВИЙ ПОСЕРЕДНИК
  • ОБЛАСТЬ ВІЙСЬКА ДОНСЬКОГО
  • ОКРУГА
  • ОРДИНЩИНА
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПАНИ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОСЕМ'Я
  • ПОВІТ
  • РАЙОН
  • РОСІЯ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САКИ , МІСТО АРК
  • САМОКВАСОВ ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СНЕМ - З'ЇЗД КНЯЗІВ
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАН, АДМ.-ТЕР. ОДИНИЦЯ
  • СТАРЦІ В УКРАЇНІ 14–16 СТ.
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТОЛОКА
  • ТОРЧЕСЬК
  • ЦЕЦИН, ФОРТЕЦЯ
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ТИВУН
  • УПРАВА ВОЛОСНА, ВОЛОСНЕ ПРАВЛІННЯ – СТАНОВО-АДМ. УСТАНОВА ДЛЯ УПРАВЛІННЯ СЕЛЯНАМИ В РОС. ІМПЕРІЇ
  • УСТАВА НА ВОЛОКИ
  • ВОЛОСЬКЕ ПРАВО
  • ВОРОНІЖ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОМІТЕТИ
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ЗЕМСТВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)